Місяцелік - листопад

Листопад – напівзимник, ворота зими, грудкотрус, листопадень, падолист, братчини.

Похмурий місяць, сірий.

Птахи летять у вирій.

Мовчить діброва, мов німа.

Вже близько матінка-зима. (Листопад)

Краплі з неба та зі стріх.

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів безлистий сад.

Що за місяць?.. (Листопад)

До дерев жалю не має,

До останку роздягає. (Листопад)

Народна скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)

Бурхливий листопад – на сувору зиму.

Грім у листопаді – на малосніжну зиму, але на рік врожайний; якщо загримить при місяці уповні – хліб уродить на полях, а в долинах буде поганий.

День у листопаді – що заячий хвіст.

Журавлі у вирій першими відлетіли – холоди прийшли, лебеді рушили – настала пора заморозків, гуси у вирій – буде сніг.

Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.

Листопад зимі ворота відчиняє.

Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий, чи взутий.

Листопад стелить землю листям, а грудень – снігом.

Пізнє опадання листя – на тяжкий рік.

Пізній листопад – до суворої і затяжної зими.

Після листопадових заморозків – грудневий мороз.

Сильний північно-східний вітер у листопаді – бути дощу або мокрому снігу.

У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні – і старий кінь.

У листопаді зима з осінню бореться.

У листопаді іній на деревах – на морози, а туман – на відлигу.

Часті дощі в листопаді – зима буде мокра.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Яка погода в листопаді, така  і в квітні.

Якщо в листопаді з’являються комахи, зима буде тепла.

       ЛИСТОПАД
Розпочався листопад,
Пожовтів вишневий сад.
Сонячно всміхаються мені
Золотисті яблучка смачні. О. Шита  

       ЛИСТОПАД
Листопад. Холодний вітер 
Загойдав деревам віти, 
День короткий, сонце низько, 
І зима уже так близько. 
Он безлистий гай сумує, 
Щебет птахів він не чує. 
І застигло в тузі поле, 
Переоране і голе. 
Горобина — у намисті, 
Під ногами — килим з листя, 
Небом сунуть хмари грізні — 
Хазяйнує осінь пізня...

         ЛИСТОПАД
Плаче жовтий ліс листками, 
Плаче хмаронька дощем, 
Зайченя мале, без мами, 
Змокло бідне, під кущем. 
В полі вихри тужно грають, 
Пісня їх, мов ніч, сумна,— 
Тільки діти не скучають, 
Про весну казки читають, 
В них у серці все весна. Р.Завадович

       ЛИСТОПАД
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом. А.Житкевич

ЛИСТОПАД
Листя з лип і берез 
Осипається,
За стебло верболіз зачіпається.
Стали трави, стежки
Золотистими,
А тоненькі гілки – 
Та й безлистими.
А як буде весні
Путь простелено,
Знов на тому гіллі
Стане зелено. О. Орач

    ПІЗНІЙ ІДЕ ЛИСТОПАД
Трави зів'яли, і квіти не квітнуть, 
Хоч умивають їх роси-дощі. 
Осінь відквітла, відлітувала, 
Віддарувала нам дні золоті.
Осінь з сльозами відходить, 
Ронить під ноги свій лист, 
Гуси полинули в вирій,
Чути лиш ворона крик. 
Сонце з-за хмар не виходить. 
Небо у сум повилось. 
Тягнуться сиві тумани, 
Мрякою все затяглось. 
Стихли вітри-буревії, 
Десь причаїлись, мовчать. 
Осінь в дорогу далеку 
Йде по зів'ялих листах. 
Плачуть дерева дощами, 
В тихій задумі стоять. 
Осінь прощається з нами — 
Пізній іде листопад. А. Камінчук

   ЖОВТЕНЬ І ЛИСТОПАД
Жовтень кликав листопада:
—  Брате, йди, потрібна рада! 
Що робити маю я?.. 
Погиба краса моя...

Кучері мої злотисті 
З верховіть вітриська бистрі 
Обдирають кожен день, 
Залишають голий пень.

Листопад на нього глянув:
—  В гості буду рано-рано 
І тобі твою красу
В подарунок принесу.

Ніч минула; жовтий ліс 
Похмурнішав і обліз. 
Друга — й зовсім занімів, 
Білу шапочку надів.

Жовтень сумно усміхнувся, 
Вправо, вліво обернувся 
І побачив: листопад 
Марно не дає порад. М. Калачуба

         ЛИСТОПАД
Листопад несе в ковші 
Сірі хмари і дощі.      
Листя все пооблітало, 
І пташок в лісах не стало. 
Відлетіли ластівки,        
Білі лебеді й шпаки, 
Журавлі і качки сірі –
Всі полинули у вирій. 
А горобчики, малята, 
Будуть з нами зимувати.  О. Коваленко