Назва березень
закріпилась за місяцем у середині ХІХ століття. Походить від назви промислу –
березол ("береза" і "зола"; заготівля березового попелу для виготовлення скла). До того в
літературних джерелах місяць називався март (на честь латинського бога Марса).
У народі його також звали: соковик,
березоль, зимобор, протальник, різнопогодник, крапильник, капельник, капіжник,
март, марець, парник, полютий, красовик.
Ще вітер
зимовий з дощем загуде,
Ще сніг
острівками блищить де-не-де,
Береза сережки
свої розпускає.
Чи ви
здогадались, коли це буває? (У березні)
Народна
скарбничка ( прикмети, прислів’я, приказки)
Багато соку з беріз
– на дощове літо.
Березень вбирає в
землю, серпень – у комору.
Березень спершу
хмарний, а потім болотний – буде хліб намолотний.
Березень сухий, а
мокрий май – буде каша й коровай.
Березень у зими
кожуха купив, та на третій день продав.
Березень часом
снігом сіє, часом сонцем гріє.
Березневе сонце
квітки не зів’ялить.
Буває март за
всіх варт.
Від березневих
дощів земля квітне.
Зійшов у березні
сніжок – берись за плужок.
Ранній грім у
березні – чекай повернення морозів.
Рано березень
веснянку починає – ненадійне тепло.
Синичка в березні
заспівала – весняне тепло віщує.
Сині хмари в
березні – на тепло і дощ.
Січень лютує,
лютий бушує, а в марті всяко буває: він на літо повертає.
У березні зверху
пече, а знизу морозить.
У березні кожух і
без ґудзиків теплий.
У березні
посилення вітру віщує потепління й рясні опади: вітер вночі – вода вдень.
Хто в марті сіяти
не зачинає, той про своє добро забуває.
Червоний колір
місяця в березні – ознака швидкого похолодання, посилення вітру, але ненадовго.
Яка середина
березня, таке й літо: дме теплий вітер – літо буде тепле й мокре; випаде сніг,
мороз і вітер з півночі – літо буде холодне, йтиме дощ – літо буде дощове.
Якщо в березні
лежить сніжок за видолинками – врожай на городину і ярину.
Якщо в березні
сніжок із задуванням, то буде добрий урожай.
Якщо в березні
хмари пливуть швидко й високо – буде гарна погода.
Якщо граки
прилетіли до середини березня – літо буде мокре, а сніг зійде рано.
Якщо у березні
часті тумани – літо буде дощове.
БЕРЕЗОВІ
СВІТАНКИ
Щороку і щораз
однаково
В призначений
для неї час
Весна у березні
світанками
Вертає з вирію
д нас.
Листочки
викинули верби,
І за ніч
визеленів луг.
Берези вибілили
небо –
І все засяяло
навкруг. О.Орач
БЕРЕЗЕНЬ
Все раніше ясне
сонце
На свій шлях
виходить,
Все тепліше по
віконцях
Проміннячком
водить.
Щораз довше
огріває
Замерзлу земельку
—
Всміхається,
обіцяє
Пору
веселеньку.
Всміхається
приязненько,
Що вже минув лютий,
Що приходить березенько
Річечку розкути.
Розкувати річку з льоду,
Сніги розтопити,
Сонячнії бережечки
Квітами встелити.
Насипати зілля-рясту
В садочку, в леваді —
Приходь, приходь, березеньку,
Діти тобі раді! М. Підгірянка
БЕРЕЗЕНЬ
Трудився лютий до світанку
І заморозив геть струмок.
А березень підкрався ранком
І схрумкав нишком весь льодок.
Мороз і другу ніч старався —
Припорошив льодок сніжком.
Та знову березень сміявся:
Злизнув усе те язиком.
Хоч на річках льоди кололись —
Зима трусила ще сніги.
То лютий з березнем боролись,
Боролись, наче вороги.
Зима ще злиться, бідолаха,
А вже весна бере своє.
І березень бурульки з даху,
Немов цукерочки жує! М. Лисич
БЕРЕЗЕНЬ
Весело цвірінькають
У дворі горобчики.
Познімали кожушки
І дівчата, й хлопчики.
- Цінь-цінь-цінь, - виспівує
Радісно синичка, -
Незабаром з’явиться
Молода травичка. М. Біндас
БЕРЕЗЕНЬ ЙДЕ
Березень іде,
Провесну веде,
Шепче вітер поміж віти:
«Озивайтесь, де ви, діти,
Де ви, діти, де?»
Тане — тане сніг,
Річкою побіг —
Вже дихнуть вільніше груди,
Більше вже нудьги не буде,
А веселий сміх! Р. Завадович
