Новорічний ранок

      30 грудня в Грузькій ЗШ І-ІІІ ступенів відбувся новорічний ранок для учнів початкових класів «Новорічне свято принесла до нас Зима».

Вітаю зі святом

Шановні гості блогу! Вітаю Вас з Новим 2016 роком!

   Нехай він принесе у Ваші родини лише гарні новини, радісні сюрпризи, буде багатим, здоровим, здійснить Ваші сподівання і найзаповітніші мрії! А світле свято Різдва Христового наповнить Ваші душі і серця любов'ю, миром, злагодою і спокоєм!

Квілінг. Рослини-символи України

Рослини-символи України (дуб, верба, тополя, калина, мальва, соняшник, волошка, чорнобривець, ромашка, барвінок, пшениця, мак). Спільна робота з колегою, вчителем початкових класів Белінською Людмилою Леонідівною.

Материк Євразія

Повторюємо матеріал про материк Євразію.

Вітаю зі святом

19 грудня День Святого Миколая

Затамуйте, друзі, подих: Миколай сьогодні ходить.

У віконце заглядає, подарунки підкладає.

Звечора повірте в диво, ну а зранку вже сміливо

Під подушку заглядайте і дарунки забирайте.

Якщо там порожнє місце, то це свідчить ось про це:

Він здійснив Ваші бажання ще сьогодні спозарання,

Він молитву Вашу чув, у кімнаті Вашій був

І за Вашу щиру віру дарував Вам щастя міру,

Пуд здоров’я і пуд віри, кілограмів сто надії,

Фунтів міліон любові і кохання не на слові,

А каратів так відерце він вживив у Ваше серце.

Ну і ще букет удачі і добра у Вашу вдачу.

Щедрий, добрий чарівник чарував над Вами й зник.

Ваші очі тепер сяють, Миколая прославляють.

Новий рік не за горами, нове щастя уже з Вами.

Я із святом Вас вітаю й віри в диво Вам бажаю!

Розклад уроків

  

               4 клас                

Розклад уроків на І семестр 2015-2016 н.р.

	Понеділок	Вівторок	Середа	Четвер	П’ятниця
1	літ. чит.	я у світі	літ. чит.	осн. здор.	літ. чит.
2	матем.	матем.	матем.	укр. мова	матем.
3	укр. мова	англ. м.	укр. мова	інформат.	укр. мова
4	фізкульт.	природозн.	фізкульт.	фізкульт.	англ. м.
5	муз. мист.	образотв.м.	труд. н.	природозн.

Графік дзвінків

№ уроку	Початок уроку	Кінець уроку
1 урок	8.30	9.10
2 урок	9.25	10.05
3 урок	10.30	11.10
4 урок	11.25	12.05
5 урок	12.20	13.00

Місяцелік - грудень

   Грудень – від слова груддя (або грудки). Після осінніх дощів розтоптані возами ґрунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грудки. Також грудки утворювалися на замерзлих зораних полях. Але якщо заглянути в саме слово, то можна побачити, що воно з двох частин «гру-день». Тобто «гру» - грудки, замерзлі частинки. «День» - день. Виходить – замерзлі короткі (частини) дні.

   У народі цей місяць звали: студень, перемерзник, стужайло, лютовій, вітровим, річко став, мостовик.

Землю він грудками грудить

Та ще й хату сильно студить. (Грудень)

Холод нам несе мороку,

У турботах лине будень,

Цей останній місяць року

Зветься як? Вгадали? .. (Грудень)

Народна скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)

Багато інею на деревах – буде багато меду.

Грудень без снігу, як літо без хліба.

Грудень – кінець року, а початок зими.

Грудень м’який – зима буде люта.

Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве.

Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний.

Грудень холодний, сніжний та з вітрами – на врожай.

Зима малосніжна – літо посушливе.

Зима морозяна з великим снігом передвіщає гарний урожай хліба.

Перший сніг щільний і мокрий – на вологе літо, сухий і легкий – на сухе.

Синиці починають зранку пищати – вночі буде мороз, а ховаються під дах – на хуртовину.

Смутний грудень, як прийде студень.

Сніг на полях – зерно в засіках.

Сподівайся од нього добра, як од грудня тепла.

Сумний грудень і в свято, і в будень.

Сухий грудень – літо буде довгим.

У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертає.

Часті відлиги у грудні – весна буде дощова.

Як у грудні випадають великі сніги, то літо буде плодове.

Який перший день грудня – такою буде зима.

Якщо грудень сухий, то буде довга суха весна і сухе літо.

Якщо на початку зими йде сильний сніг, то на початку літа падатиме сильний дощ.

Якщо спекотним був липень, то грудень буде морозяним.

Якщо сухий грудень буває, то суха весна і сухе літо довго буває.

                 Грудень

Замерзлим груддям скрізь і всюди

Вкрилось поле і шляхи.

Це вже Грудень! – кажуть люди

І вдягають кожухи.

І дерева в білий іній

Вбрались, як у кожушок.

Річка спить у кризі синій,

І замовкнув спів пташок.

Завмирає вся природа,

А у нас кипить життя:

Йде робота на заводах,

Йдуть у школі заняття. (Н. Забіла)

           Вірш про грудень

Вітруганом-дідом

Грудень свище слідом,

Замітає вмить стежки,

Заморожує річки.

Заметіль в танку гуляє,

Зажурився рік. Втікає. М.Гуменюк

                Грудень

Всі річки тепер в обнові,

Біле скло над бережком.

Ходить грудень по діброві,

Застеляє світ сніжком.

Вишні з інею розквітли,

В білих шубах всі дубки.

Позирають ночі світлі

В розмальовані шибки.

Є вже саночки новенькі,

Є хороші ковзани,

А мороз веселий дзенька,

Налітає з далини. Т.Масенко

                  Грудень

Дорожній майстер грудень

Мости будує всюди,

Вкриває ріки кригою,

Воює із відлигою:

Дороги приморожує

Ще й снігом припорошує,

Щоб на дзвінких санчатах

Новому року мчати. Т.Коломієць

Прикметник

Прочитайте текст, виділіть прикметники. Доберіть заголовок.

Океани Землі

Про Північний Льодовитий океан для учнів

                                   Північний Льодовитий океан 

   Площа океану – 14,1 млн. км2. Максимальна глибина - 5527 м. Кількість морів – 11. Найбільші моря – Гренландське, Норвезьке, Карське, Бофорта. Найбільша затока – Гудзонова. Найбільші острови і групи островів – Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Нова Земля. Найпотужніші течії – Норвезька, Шпіцбергенська (теплі), Східногренландська (холодна).

   Північний Льодовитий океан – найменший з океанів. Він займає центральну частину Арктики і знаходиться на північ від материків Північна Америка та Євразія. Береги Північного Льодовитого океану дуже розчленовані.  

   Моря Північного Льодовитого океану переважно окраїнні. Більшість островів зосереджена біля материків: Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля, Новосибірські острови та інші.

  Північний Льодовитий океан сполучається широкими протоками з Атлантичним океаном. Зв'язок з Тихим океаном відбувається через вузьку Берингову протоку.

   Дослідження Північного Льодовитого океану складні й небезпечні.

   Наприкінці XVIII ст. за результатами плавання російської експедиції Вітуса Беринга була складена достовірна карта західної частини океану. Перші відомості про природу навколополярних областей були отримані лише наприкінці XIX ст. під час дрейфу судна норвезького дослідника Фрітьофа Нансена, пізніше плавання російського полярного дослідника Георгія Сєдова.

   У 1932 р. російський учений Отто Шмідт очолив експедицію на криголамі «Сибіряков», у ході якої були проведені заміри глибини, встановлено товщу льодового покриву в різних частинах океану, здійснювались спостереження за погодою.

   Нині для дослідження океану використовують авіацію і космічні апарати, з яких надходить інформація про зміни стану атмосфери над Арктикою та про переміщення криги.

   Дно Північного Льодовитого океану має досить складну будову: океанічні хребти тут чергуються з глибоким розломами.

   Характерна особливість океану – великий шельф, який займає понад

1/3 його площі, великі глибини в центральній частині, що чергуються з підводними хребтами Гекеля, Ломоносова, Менделєєва.

   Кліматичні умови океану визначаються його полярним положенням. Протягом року над океаном панують арктичні повітряні маси.

   Більша частина сонячної енергії відбивається льодом. Внаслідок цього середня температура повітря влітку наближається до 0°С, а взимку змінюється від -20 до -40 °С.

    Істотно впливає на формування клімату океану тепла Північноатлантична течія, яка несе водні маси з заходу на схід. Від Берингової протоки до Гренландії відбувається рух води у зворотному напрямі: зі сходу на захід. Надлишок вод океан повертає в Атлантику у вигляді Трансарктичної течії, що починається у Чукотському і прямує до Гренландського моря.

  

   Крига вкриває взимку близько 9/10 поверхні океану. Вона утворилась внаслідок низької температури впродовж року і порівняно низької солоності поверхневих вод. У зв'язку з тим, що перенесення криги в інші океани досить обмежене, товща багаторічного льоду досягає від 2 до 5 м. Під дією вітрів і течій відбувається повільний рух криги, що призводить до утворення

торосів - скупчення льодових брил у місцях їх зіткнення.
   
   Суворі кліматичні умови Північного Льодовитого океану зумовлюють бідність його органічного світу порівняно з іншими океанами. Найбільше живих організмів у приатлантичних районах та водах шельфу поблизу гирла річок. Основну масу організмів в океані утворюють водорості, здатні жити в холодній воді. В океані налічується 150 видів риб, серед яких є цінні промислові: оселедець, скумбрія, лососеві, камбала, морський окунь. В океані мешкають і такі великі тварини, як кити, моржі, тюлені, білий ведмідь. На узбережжях материків і островах багато птахів. На високих скелястих берегах чайки, фульмари, кайри, топірці, баклани утворюють масові гніздівлі - "пташині базари".
   

   Використання природних ресурсів океану досі обмежено через його суворі кліматичні умови та недостатню вивченість. Від найдавніших часів в океані ведеться вилов риби, поширений китобійний промисел.

   Через Північний Льодовитий океан проходять важливі транспортні шляхи. На шельфі Північного Льодовитого океану видобувають нафту та інші корисні копалини.

   Здійснюються наукові, туристичні та спортивні експедиції до Північного полюса.

Про Індійський океан для учнів

                                                 Індійський океан 

   Площа океану - 76,2 млн. км². Найбільша затока – Бенгальська. Максимальна глибина – 7729 м. Найбільші острови – Мадагаскар, Шрі-Ланка. Кількість морів – 11. Найпотужніші течії – Південна Пасатна, Мусонна, Західних вітрів, Сомалійська. Найбільші моря – Аравійське, Червоне.

   Індійський океан посідає третє місце за розмірами. Він більшою своєю частиною лежить у Південній півкулі. На півночі він омиває береги Євразії, на заході – Африки, на півдні – Антарктиди, а на сході Австралії. Берегова лінія Індійського океану розчленована слабо. Океан має незначну кількість морів та островів. На півночі глибоко врізаються в суходіл Бенгальська і Перська затоки та Аравійське море. З півночі Індійський океан ніби огорнутий сушею, в результаті чого він єдиний з океанів, не зв'язаний з Північним Льодовитим.

                

Окремі знання про Індійський океан були нагромаджені ще за 3 тис. років до нашої ери індійськими, єгипетськими та фінікійськими мореплавцями. Перші описи маршрутів плавання водами океану склали араби.

   Після відкриття Індії Васко да Гамою в 1499 р. європейці почали освоювати Індійський океан. Перші заміри глибин океану були зроблені під час експедиції англійського мореплавця Джеймса Кука.

   Комплексне вивчення природи Індійського океану починається з кінця XIX ст., але лише в наш час науково-дослідні експедиції з різних країн світу ретельно вивчають природу Індійського океану та його ресурси.

Шельфова зона вузька. Більша частина океану розміщена у межах лож і має значні глибини (4000-6000 м). Найбільші глибини знаходяться поблизу Великого Зондського жолоба.

   Кліматичні особливості океану зумовлені його географічним положенням. Індійський океан надійно захищений горами від проникнення холодних повітряних мас з півночі. Тому температура поверхневих вод у північній частині океану станови +29 °С, а у Перській затоці влітку підвищується до +30 ... +35 °С.

   Важливою особливістю природи Індійського океану є мусонні вітри та утворена ними Мусонна течія, яка змінює свій напрям за сезонами. Частими є урагани, особливо біля острова Мадагаскар.

   Найхолоднішими є води на півдні океану, де відбувається вплив Антарктиди. Тут трапляються айсберги.

   Солоність поверхневих вод вища, ніж середня у Світовому океані. Рекорд солоності зафіксовано у Червоному морі - 41 ‰.

   На відміну від північної частини океану, де циркуляцію вод визначають мусони, у південній – течії відповідають загальній схемі розміщення у Світовому океані. Найпотужнішими теплими течіями є Південна Пасатна та Мусонна, холодними – Течія Західних Вітрів та Сомалійська.

   Органічний світ Індійського океану різноманітний. Тропічні водні маси багаті планктоном. До найпоширеніших риб належать сардинела, скумбрія, летючі риби, тунець, макрель, камбала, численні акули.

   Особливо насичені життям райони шельфу та коралові рифи. В теплих водах океану водяться велетенські морські черепахи, морські змії, багато кальмарів та каракатиць, морських зірок. Ближче до Антарктиди можна побачити китів і тюленів.

   У північних районах Індійського океану набуває розвитку промислове рибальство, яке нині дає лише 5% від світових виловів риби.

   З давніх часів в Індійському океані, особливо у Перській затоці та навколо острова Шрі-Ланка добували перлини. На шельфі океану нині видобувають нафту, природний газ, руди металів. Найбільші світові родовища нафти знаходяться у Перській затоці. Під час видобутку і транспортування нафти досить часто трапляються аварії, внаслідок чого забруднюються океанічні води.

   Через Індійський океан, особливо північну його частину, проходять важливі судноплавні траси. Збудований наприкінці XIX ст. Суецький канал з'єднав Індійський океан з Середземним морем.

   Теплі води і мальовничі коралові острови Індійського океану приваблюють увагу туристів з різних країн світу.