Місяцелік - грудень

   Грудень – від слова груддя (або грудки). Після осінніх дощів розтоптані возами ґрунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грудки. Також грудки утворювалися на замерзлих зораних полях. Але якщо заглянути в саме слово, то можна побачити, що воно з двох частин «гру-день». Тобто «гру» - грудки, замерзлі частинки. «День» - день. Виходить – замерзлі короткі (частини) дні.

   У народі цей місяць звали: студень, перемерзник, стужайло, лютовій, вітровим, річко став, мостовик.

Землю він грудками грудить

Та ще й хату сильно студить. (Грудень)

Холод нам несе мороку,

У турботах лине будень,

Цей останній місяць року

Зветься як? Вгадали? .. (Грудень)

Народна скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)

Багато інею на деревах – буде багато меду.

Грудень без снігу, як літо без хліба.

Грудень – кінець року, а початок зими.

Грудень м’який – зима буде люта.

Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве.

Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний.

Грудень холодний, сніжний та з вітрами – на врожай.

Зима малосніжна – літо посушливе.

Зима морозяна з великим снігом передвіщає гарний урожай хліба.

Перший сніг щільний і мокрий – на вологе літо, сухий і легкий – на сухе.

Синиці починають зранку пищати – вночі буде мороз, а ховаються під дах – на хуртовину.

Смутний грудень, як прийде студень.

Сніг на полях – зерно в засіках.

Сподівайся од нього добра, як од грудня тепла.

Сумний грудень і в свято, і в будень.

Сухий грудень – літо буде довгим.

У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертає.

Часті відлиги у грудні – весна буде дощова.

Як у грудні випадають великі сніги, то літо буде плодове.

Який перший день грудня – такою буде зима.

Якщо грудень сухий, то буде довга суха весна і сухе літо.

Якщо на початку зими йде сильний сніг, то на початку літа падатиме сильний дощ.

Якщо спекотним був липень, то грудень буде морозяним.

Якщо сухий грудень буває, то суха весна і сухе літо довго буває.

                 Грудень

Замерзлим груддям скрізь і всюди

Вкрилось поле і шляхи.

Це вже Грудень! – кажуть люди

І вдягають кожухи.

І дерева в білий іній

Вбрались, як у кожушок.

Річка спить у кризі синій,

І замовкнув спів пташок.

Завмирає вся природа,

А у нас кипить життя:

Йде робота на заводах,

Йдуть у школі заняття. (Н. Забіла)

           Вірш про грудень

Вітруганом-дідом

Грудень свище слідом,

Замітає вмить стежки,

Заморожує річки.

Заметіль в танку гуляє,

Зажурився рік. Втікає. М.Гуменюк

                Грудень

Всі річки тепер в обнові,

Біле скло над бережком.

Ходить грудень по діброві,

Застеляє світ сніжком.

Вишні з інею розквітли,

В білих шубах всі дубки.

Позирають ночі світлі

В розмальовані шибки.

Є вже саночки новенькі,

Є хороші ковзани,

А мороз веселий дзенька,

Налітає з далини. Т.Масенко

                  Грудень

Дорожній майстер грудень

Мости будує всюди,

Вкриває ріки кригою,

Воює із відлигою:

Дороги приморожує

Ще й снігом припорошує,

Щоб на дзвінких санчатах

Новому року мчати. Т.Коломієць