Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості. В.Сухомлинський
.jpg)
.jpg)
Життя коротке, але людина знов і знов переживає його у своїх дітях. В. Сухомлинський
Золоті заповіді батькам
1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
3.Ніколі не навчайте тому,учомусамі не обізнані.
4.Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.
8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
9.Не ставтеся до дитини зневажливо.
10.Будьте послідовними у своїх вимогах.
11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї
1.Сприятливий мікроклімат у родині.
2.Спільна діяльність членів сім’ї.
3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.
4.Спільний життєвий світогляд.
5.Оптимістичні настрої родини.
6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).
7.Шанування членів родини, повага до старших.
8.Бережливе ставлення до природи.
9.Активна участь дітей у сімейному житті.
10.Відсутність насилля в родині.
11.Збереження родинних традицій і звичаїв.
12.Відбір телепередач, інтернет-сайтів.
13.Любов до читання, створення родинної бібліотеки.
Поради батькам
Порада 1
Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».
Порада 2
Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.
Порада З
Будьте в міру вимогливими:
•виправляйте;
•реагуйте на недоліки;
•хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і «не побачити».
Порада 4
Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки:
-Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!
-Не плямкай!
-Як ти їси, дивитись гидко!
-А хто за тебе «дякую» скаже!
Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».
То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».
Порада 5
Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні,одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:
•Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.
•Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
Порада 6
Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.
Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».
Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.
«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов’язку». А слова видатного педагога К.Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.
Порада 7
Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».
Порада 8
Обов’язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.
Пам’ятка батькам обдарованих дітей
• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду внаслідок своїх розчарувань і невдач.
• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
• Залишайте дитину одну і дозволяйте їйсамій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі незрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
Рекомендації батькам гіперактивних дітей
Як допомагати дитині в приготуванні домашнього завдання
Посидьте зі своєю дитиною на перших порах у виконання домашніх завдань, якщо це необхідно. Від того, наскільки спокійними і впевненими будуть його перші кроки, залежать його майбутні успіхи.
У Вашої дитини не сформована звичка робити уроки.
Формуйте у нього цю звичку спокійно, перетворите ритуал початку виконання уроків в захоплюючу гру, нагадуйте про уроки без криків, будьте терплячими.
Оформіть робоче місце дитини, поставте красивий і зручний стіл, повісьте лампу, розклад уроків, цікаві вірші та побажання школяреві перед виконання уроків.
Вчіть виконувати уроки в цьому робочому куточку.
Поясніть дитині головне правило навчальної роботи-навчальні приналежності повинні завжди перебувати на своєму робочому місці. Постарайтеся привести в приклад своє робоче місце.
Постійно вимагайте від дитини приведення в порядок робочого місця після виконання уроків. Якщо йому важко це робити чи він втомився, допоможіть йому. Мине небагато часу, і він буде сам прибирати своє робоче місце.
Якщо дитина у Вашій присутності робить уроки, нехай сформулює вам, що він повинен зробити. Це заспокоює дитину, знімає тривожність. Деякі діти, наприклад, вважають, що вони завдання не так зрозуміли і відчувають страх, ще не почавши це завдання виконувати.
Якщо дитина щось робить не так, не поспішайте його сварити. Те, що Вам здається простим і зрозумілим, для нього поки здається таємничим і важким.
Вчіть Вашої дитини не відволікатися під час виконання уроків; якщо дитина відволікається, спокійно нагадуйте йому про час, відведеному на виконанні уроків.
Якщо дитина виконує письмове завдання, звертайте більше уваги на те, щоб він писав без чисто, без помарок, з дотриманням полів.
Не змушуйте свою дитину багато разів переписувати домашнє завдання. Це підірве Ваш авторитет і його інтерес до школи й навчання.
Намагайтеся якомога раніше привчити дитину робити уроки самостійно т звертатися до Вас тільки в разі необхідності.
Кожен раз, коли Вам хочеться насварити свою дитину за погану оцінку або неакуратно зроблене завдання, пригадайте себе в його віці, посміхніться і подумайте над тим, чи захоче Ваша дитина через багато-багато років згадати Вас і Ваші батьківські уроки.
Навчіть його виконувати будь-яку справу, в тому числі і домашні завдання, із задоволенням, без злоби і роздратування. Це збереже його і Ваше здоров'я.
Зрештою, радійте тому, що у Вас є таке щастя-з кимось робити уроки, комусь допомагати дорослішати!
Немає коментарів:
Дописати коментар