Уроки


    Конспект уроку літературного читання, 2 клас (за підручн. Савченко О.Я.)
Тема: Молодець проти овець А. Григорук « Молодець проти овець».
Мета: Удосконалювати вміння визначати у структурі тексту зачин, основну  
           частину, кінцівку; відтворювати послідовність подій у творі, називати  
           дійових осіб твору, аналізувати їхні вчинки, визначати головну думку    
           твору. Розвивати зв’язне мовлення, пам'ять, увагу, мислення, уяву.   
           Виховувати у дітей прагнення стати кращими; почуття гумору.
Обладнання: складові таблиці, портрет письменника А. Григорука, зошити з друкованою основою; малюнки-відгадки до загадок.
                                                   Хід уроку
І. Організація учнів до уроку.
II. Актуалізація опорних знань учнів.    
   1. Мовна розминка.
      1) Вправа на постановку дихання (зошит, ст.28). Вчуся бути вправним читачем. Учися керувати своїм диханням.
      2) Вправи на розвиток артикуляції та уміння змінювати силу голосу.
Робота з індивідуальними таблицями складів у зошиті (ст. 79).
Читання слів за таблицею.
Виконання вправи «Змінюй силу голосу» (зошит, ст.29).
   2. Робота за складовими таблицями.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
— Який розділ ми зараз вивчаємо?
— Які твори в цьому розділі ми вже прочитали?
— Українці — народ, який любить сміятися, жартувати.
Сьогодні ми прочитаємо одне оповідання Анатолія Григорука. З яким твором цього письменника ми вже знайомі? Я сподіваюся, що воно змусить вас посміхнутися.
ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання оповідання Анатолія Григорука «Молодець проти овець» (ст. 60-61).
1. Розповідь про письменника.

Анатолій Іванович Григорук

   Уже не один десяток років для вас та ваших друзів в Україні видається журнал «Малятко». А чи знаєте ви, хто допомагає цьому журналу виходити у світ? Ця людина — відомий дитячий письменник і одночасно редактор і стиліст журналу Анатолій Іванович Григорук.
   Народився майбутній письменник 20 березня 1932 року в селі Махаринці на Вінниччині. Анатолій навчався в Бердичівський середній школі. Після її закінчення став студентом філологічного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.
   У 1956 році почав працювати вчителем у школі на Хмельниччині, потім викладачем на кафедрі стилістики Київського державного університету
 ім. Т. Г. Шевченка. З 1958 по 1968 роки Анатолій Іванович працював у редакції видавництва для дітей «Веселка», колишньому «Дитвидаві». На цій роботі він упорядковував книжкові збірки, підтримував творчість початківців-письменників і сам писав книжки. У 1961 році у видавництві «Веселка» побачила світ перша книжка Анатолія Івановича Григорука «Семафори відкрито».
   У 1968 році Анатолій Іванович перейшов на роботу в редакцію журналу для дітей «Малятко» і багато років був головним редактором цього видання.
Нині письменник працює в літературному відділі рідного журналу.
   Анатолій Іванович Григорук — член Національної спілки письменників України, заслужений журналіст, відмінник народної освіти і лауреат літературної премії імені Наталі Забіли. Його творчість різноманітна. Він пише вірші, оповідання, повісті, перекладає твори для дітей з інших мов. Чимало творів письменника вміщено у читанках, збірках, надруковано у дитячих журналах. Його твори веселі, цікаві, усім зрозумілі. Вони не відпускають, їх хочеться читати. Читаючи оповідання, звертайте увагу на мову дійових осіб, щедро пересипану прислів’ями, приказками, порівняннями.
2. Словникова робота.
Войовниче, байдужісінько, по жижках, спересердя.
Розпалився, хвось, хлюпалось, шмигнуло, ніжився, вихопилось, нажахане, прямцем, мерщій, до сіней, брязнув, зневажливо, посміхнулася.
3. Фізкультхвилинка.
4. Читання оповіданя вчителем.
 – Підготуйтеся назвати головного героя оповідання.
5. Перевірка первинного сприймання.
 – Чи сподобалось вам оповідання?
— Який настрій викликало у вас це оповідання?
— Хто є головним героєм оповідання?
6. Словникова робота.
Жижках — тут: по ногах.
Нажахане — перелякане.
Моріжок — трава.
7. Самостійне читання оповідання учнями.
   Читання заголовка і робота над ним.
    – Перед тим, як ви прочитаєте оповідання, подивіться на текст твору в підручнику. Автор підручника показує вам, з яких частин складається твір.
    – З яких частин складається твір?
   Зачин – це початок твору. Він налаштовує слухача (читача) на відповідний лад, зацікавлює його, полегшує початок оповіді, запам’ятовування твору.
    Прочитайте зачин оповідання.
    – Про що розповідається у зачині?
    – Основна частина розкриває думку, намічену в зачині.
•   Гра «Дощик».
Діти читають хором (до слів «...шмигнуло у собачу буду»).
•   Гра «Буксир».
Пара із «сильнішого» і  «слабшого» учня. «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.
•   Гра « Упізнай дійову особу ».
— Відгадайте всіх дійових осіб оповідання.
— Хто зайвий?
— У якій послідовності тварини діяли в оповіданні?
 •  Невеличка та сіренька,                                      
    мешкаю тихенько.                                          
    Уночі по хаті — нир.                                    
    Я шукаю сало й сир. (Миша)                        
•   1 ввечері і зранку                                     
     Вартую я на ґанку.                                 
     І кусаю, і гарчу —                                  
     В дім чужих не пропущу. (Пес)            
•   Задавака волохатий
     Ще й рогатий, бородатий.
     Він травицю – скуб та хап.
     Здогадались, хто це? (Цап)                   
  Ходить він поміж дубами,
    Хижо клацає зубами,
    Має злющі очі,
    Виє серед ночі. (Вовк)
•   Попереду – п’ятачок,
     Позаду – гапличок,
     Посередині - спинка,
     А на ній щетинка. (Порося)
   – Кінцівка твору завершує текст, підводить до висновку. Прочитайте кінцівку твору.
   – З яких частин складається твір? Як називається початок твору?
8. Повторне перечитування оповідання учнями.
Робота в парі.
   – Прочитайте оповідання способом «ланцюжок» за абзацами і підготуйтеся назвати усіх дійових осіб.
9. Аналіз змісту твору.
   – Назвіть дійових осіб оповідання.
   – Хто може назвати дійових осіб у тому порядку, як вони з’явилися у творі?
   – Кого побачив Дениско надворі?
   – Що робив цапок?
   – Що сталося згодом?
   – Як ви вважаєте, скільки часу могла тривати описана подія?
   – Хто все це бачив?
   – З ким хотів битися Дениско, а кого злякався?
10. Визначення головної думки твору.
   – Знайдіть і прочитайте речення, яке передає головну думку твору.
   – Як ви її розумієте?
   – У якій частині оповідання висловлено головну думку?
11. Вибіркове читання.
   – Знайдіть і прочитайте абзац, у якому діють пес Кудлай і кіт Муркаш.
   – Прочитайте абзац твору, у якому є такі слова: «Дениско як вересне!».
   – Яку інтонацію читання підказує знак оклику?
   – Знайдіть у тексті і прочитайте речення зі знаком оклику.
12. Гра «Добери словечко».
   – Прочитайте слова-назви дій, які виконували:
Дениско —... (вийшов, бачить, підступив, нахилив, розпалився, кинувся, брязнув, зачинився, схопив).
Цапок —... (пасеться, скубе, відскочив).
Порося —... (хлюпалось, запалало, шмигнуло).
Пес —... (вискочив).
Кіт —... (ніжився, злякався, стриб).
Мишеня —... (сиділо, вихопилось).
Мар'янка —... (бачила, подумала, посміхнулася).
13. Фізкультхвилинка.
14. Творча робота.
   – Спробуйте розказати оповідання так, ніби ви це бачили насправді.
   – Як би ви продовжили назву оповідання?
    – Що означає вислів «п’ятами накивати»?
V. Рефлексія.
1. Робота в парах.
   – Складіть прислів’я.
Полохливий заєць                         аж залопотіло.
Коли лякаєш –                               і пенька боїться.
П’ятами накивав,                            сам не бійся.
   – Яке з цих прислів’їв і приказок можна було б використати, розповідаючи про Дениска? Доведіть.
– Чи сподобалося вам оповідання? Чим саме? Хто автор оповідання? Що б ви запитали у автора оповідання, якби він був присутній у нашому класі?
— Що найбільше сподобалося на уроці?
— Який настрій панував на уроці? Чому?
   – Що б ви порадили Денискові?
   – Чи не потрапляли ви в таку кумедну ситуацію?
   – Продовжте і поясніть прислів’я: «Молодець проти овець, … (а проти молодця – сам вівця).
VI. Домашнє завдання.
   Навчитися виразно читати оповідання; відповідати на запитання підручника; переказувати оповідання. Попробуйте продовжити оповідання або складіть самостійно розповідь на подібну тему.
VIІ. Оцінювання.
Розробки уроків української мови для 4 класу (за підручником 
Захарійчук М.Д.)
Урок 71
Тема: Числівник як частина мови. Правильна вимова числівників. (впр.254 – 257)
Мета: Ознайомити учнів з новою частиною мови — числівником, дати початкове поняття про числівник, його функцію в мовленні, вчити застосовувати знання про числівник на практиці і правильно вживати у мовленні. Розвивати зв’язне мовлення, мислення, пам'ять, уяву. Виховувати охайність у записах.
Обладнання: картки для малюнкового диктанту; ребуси.
                                                 Хід уроку
I. Організація учнів до уроку
II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання
1.     Хвилинка каліграфічного письма.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма. (Т.Шевченко)
   Назвати частини мови. Пояснити написання слова Дніпр. Визначити рід, число, відмінок прикметників. Проаналізувати виділене слово як частину мови.
2.     Малюнковий диктант (словникові слова для 4 класу).
3.     Бесіда, заповнення таблиці.
— Згадайте, які частини мови ви знаєте. Заповніть схему.
Діти записують іменник, прикметник, дієслово, прийменник, сполучник.
— Хочете дізнатися, які ще існують частини мови? 
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми познайомимось із новою частиною мови.
IV. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
1. Гра «Розгадай ребус»
ві3              100лиця             смор1а             7я
Робота в парах. Складіть речення з цими словами.
— Ці слова — нова частина мови — числівник.
2. Виконання вправи 254.
Учні дають відповіді на запитання вправи, записують відповіді.
 – Підкресліть слова, що відповідають на запитання скільки?, котрий?, котра?, котре?
 – Які зі слів позначають кількість предметів, а які – порядок їх при лічбі?
3. Опрацювання правила, ст.110.
4. Фізкультхвилинка
5. Характеристика числівників з вправи за планом:
1) Що позначає слово?
2) На які питання відповідає?
3) З якою частиною мови пов’язується?
4) Яким членом речення буває?
6. Виконання вправи 255 в групах.
   – Прочитайте числівники, поставте до них питання. Складіть сполучення числівників з іменниками, запишіть, поставте наголос у числівниках.
7. Вирішення проблемного питання
На дошці записані числівники від одинадцяти до дев’ятнадцяти. Вчитель пропонує поставити наголос у словах і проспостерігати, який склад наголошується. Діти роблять висновок.
8. Фізкультхвилинка
9. Опрацювання рубрики «Спілкуймося красно», ст. 111.
   Важливою ознакою краси мовлення є правильне наголошування слів У числівниках від одина́дцяти до дев’ятна́дцяти наголошується склад -на́-: одина́дцять, двана́дцять, трина́дцять, чотирна́дцять, п'ятна́дцять, шістна́дцять, сімна́дцять, вісімна́дцять, дев’ятна́дцять.
   10. Робота зі словниковими словами, ст.111.
шістна́дцять, п’ятдесяти́, п’ятдеся́т
 – Потренуйтеся у вимові числівників.
Запис слів у зошити. Звуко-буквений аналіз слів. Складання речень.  
V. Закріплення та вивченого матеріалу
1. Виконання вправи 256.
 – Прочитайте текст. Доберіть заголовок.
Випишіть із тексту числівники. Поставте до них питання. Підкресліть наголошений склад у числівниках.
 – Складіть речення зі словосполученнями: дівчатка – в шістьох фірмах, хлопчики – семи олівців.
VI. Узагальнення й систематизація знань учнів
Гра «Заповни пропуски»
   Уявіть, що ви – редактори газет. До вас приходить молодий спеціаліст і просить допомоги. Напишіть цифри словами, а замість крапок вставте пропущені букви або апостроф.
19 хлоп_ят, 16 дв_рей, 13 с_л, 12 солов_в.                
VІI. Підбиття підсумків. Рефлексія
1. Бесіда
— З якою частиною мови ми познайомились?
— Що ви можете розповісти про числівники?
 – З якими числівниками ми сьогодні працювали на уроці?
 – Які числівники ви запам’ятали?
 – Наведіть приклади числівників, поставте до них питання.
 – На якому складі ставиться наголос у числівниках від одинадцяти до дев’ятнадцяти?
VІII. Домашнє завдання
Інструктаж щодо виконання домашнього завдання
Вправа 257. Прочитайте слова. Уставте числівники. Запишіть словосполучення. Складіть два речення зі словосполученнями (на вибір).
Правила на ст. 110-112; повторити словникові слова.
ІХ. Оцінювання 
Урок 72
Тема: Вимова та правопис найуживаніших у мовленні числівників. Навчальне аудіювання.(впр. 258 – 261)
Мета: Вчити учнів правильно вимовляти та писати найуживаніші у мовленні числівники. Розвивати зв’язне мовлення, мислення, пам'ять, увагу, уяву. Виховувати бажання вивчати українську мову.
Обладнання: малюнки.
                                                         Хід уроку
I. Організація учнів до уроку
ІІ. Перевірка домашнього завдання
IІI. Актуалізація опорних знань
1. «Мікрофон»
 – Яка частина мови називається числівником? Наведіть приклади.
— Як називаються числівники, які відповідають на питання скільки? (котрий? який?)?
 – Які словникові слова (числівники) ви запам’ятали?
2. Робота в групах. Складання усної розповіді.
— За 1 хвилину складіть розповідь про числівник.
3. Хвилинка каліграфічного письма
   Тарас Шевченко – славетний український поет і художник.
Поясніть вживання великої букви. Назвіть частини мови. Проаналізуйте виділене слово як частину мови. До слова славетний доберіть синоніми.  
IV. Повідомлення теми і мети уроку 
V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
1. Виконання вправи 258.
 – Прочитайте і відгадайте загадки. Випишіть числівники, що відповідають на питання скільки? Змініть їх за питаннями скількох? скільком? скількома? на скількох? Запишіть за зразком.
2. Виконання вправи 259.
 – Запишіть математичні вирази словами, використовуючи прийменники від, до. Зверніть увагу на зразок.
3.     Фізкультхвилинка
4.     Робота за таблицею, вправа 259.
 – Розгляньте таблицю. Запам’ятайте, як вимовляються й пишуться числівники 50, 60, 70, 80.
Відмінок,
питання
Так вимовляються, змінюються й пишуться числівники
Н. скільки? п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят
Р. скількох? П’ятдесяти, шістдесяти, сімдесяти, вісімдесяти
5.     Робота зі словниковими словами
Шістдеся́т, шістсо́т, шістдесяти́, вісімдесяти́.
– Потренуйтеся у вимові числівників.
Запис слів у зошити. Звуко-буквений аналіз слів. Складання речень.  
6.     Робота над рубрикою «Спілкуймося красно».
7.     У мовленні вживайте числівники сорок, дев’яносто, сто тільки в називному і знахідному відмінках. У всіх інших відмінках ці числівники мають закінчення –а: сорока, дев’яноста і ста.
8.     Фізкультхвилинка
9.     Виконання вправи 260.
 – Прочитайте текст. Розгадайте сон дівчинки. Спишіть перший абзац тексту, замінюючи цифру словом. Підкресліть числівники. Доберіть до виділених числівників такі, які відповідають на питання скільки? Змініть їх, щоб вони відповідали на питання скількох? скільком?
10.                       Навчальне аудіювання.
VІ. Узагальнення й систематизація знань
  – Відгадайте загадку. Утворіть від поданих числівників такі, що відповідають на питання який? котрий?
Стоїть дуб, а на нім дванадцять гілок,
а на кожній гілці – по чотири гнізда,
а у кожному гнізді – по семеро пташенят.
VІI. Підсумок уроку
1. Бесіда
— Розкажіть, що нового ви дізнались сьогодні про числівник.
— Написання яких числівників треба запам’ятати?
VІII. Домашнє завдання
Інструктаж щодо виконання домашнього завдання: Спишіть вправу 260 до кінця. Запишіть цифри словами. Підкресліть числівники. Змініть їх так, щоб вони відповідали на питання котрий? котра? котре? котрі?
Вправа 261; вивчити словникові слова.
ІХ. Оцінювання 


Урок 73
Тема: Відмінкові форми окремих числівників. Утворення словосполучень із числівниками. (впр. 262 – 265)
Мета: Проспостерігати за відмінковими формами окремих числівників. Продовжувати навчати учнів утворювати словосполучення із числівниками. Розвивати зв’язне мовлення, мислення, пам'ять, увагу. Виховувати бережне ставлення до природи.
Обладнання: малюнки верблюда, мурашки; картки з числами та малюнками.
                                                    Хід уроку
І. Організація учнів до року
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Хвилинка каліграфії.
   Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. (Т.Шевченко)
Назвіть частини мови. Виконайте звуковий аналіз слова німіє. Доберіть антоніми до слів заходить, чорніють. Розберіть за будовою слово пташечка.
2. Вибірковий диктант.
 – Випишіть словникові слова.
   Восени сонечка ховаються на узліссі або під горою, за великим камінням. Ми з братиком щотижня відвідуємо бібліотеку. Мама пошила мені новенький фартух. Сьогодні вдень ми з братом грали у футбол. Шістнадцять жовтеньких курчаток вивела квочка на подвір’я. Батьки мені купили в магазині п’ятдесят зошитів у клітку і шістдесят зошитів у лінію.
IV. Повідомлення теми і мети уроку 
V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
1. Виконання вправи 262.
 – Прочитайте текст.
 – Що нового ви дізнались про верблюдів?
Робота в парах.
 – Випишіть із тексту словосполучення іменників із залежними від них числівниками. Запишіть числівники словами, поставте до них питання.
      2. Виконання вправи 263.
 – Прочитайте словосполучення, розкриваючи дужки.
   5 (олівець), 8 (зошит), 20 (курча), 3 (стіл), 60 (лист), 11 (стілець), 20 (яблуко), 24 (ящик), 70 (кілограм), 500 (дерево).
 – Спишіть словосполучення за зразком, запишіть числівники словами.
Зразок: П’ять олівців, п’ятсот кілограмів.
       3. Фізкультхвилинка
       4. Робота зі словниковими словами.
П’ятсо́т, сімдесяти́.
       5. Виконання вправи 264. Робота в парах.
    – Прочитайте текст.
    – Спишіть словосполучення з числівниками, що відповідають на питання о котрій годині? Відшукайте на малюнку годинники, які показують, коли Паць і Вінні-Пух прийшли до школи.
       6. Фізкультхвилинка
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
      1. Робота в парах. Діти в парах складають за допомогою карток з числами і малюнків завдання (утворити словосполучення числівника з іменником). Пари обмінюються картками і записують словосполучення в зошити. Перевірка.
2. Бесіда
— Розкажіть, що нового ви дізнались сьогодні про числівник.
— Написання яких числівників треба запам’ятати? Що навчились робити на уроці?
VІI. Домашнє завдання
Інструктаж щодо виконання домашнього завдання: Спишіть задачу, замінюючи цифри словами. Підкресліть словосполучення з числівником, що відповідає на питання о котрій годині?
Змініть форми виділених числівників, щоб вони відповідали на питання котрої? котрою? (на) котрій?
Вправа 265; вивчити словникові слова.
VІII. Оцінювання 


Урок 74
Тема: Словесні формули на означення часу протягом доби. Складання тексту-розповіді за малюнком і поданими словосполученнями. (впр.266 – 269)
Мета: Вчити учнів правильно складати словесні формули на означення часу протягом доби та використовувати їх в повсякденному житті. Закріплювати вміння учнів складати текст-розповідь за малюнком і поданими словосполученнями, використовуючи числівники. Узагальнити й систематизувати знання учнів про числівник як частину мови. Розвивати зв’язне мовлення, мислення, пам'ять, уяву. Виховувати позитивне ставлення до вивчення української мови.
Обладнання: годинник, картки з числами та малюнками.
                                                    Хід уроку
І. Організація учнів до року
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Хвилинка каліграфії.
За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море. (Т.Шевченко)  
 – Назвіть частини мови. Виконайте звуковий аналіз слова синє. Визначте головні і другорядні члени речення. Визначте відмінки іменників.
2. Робота в парах.
   Скласти і записати словосполучення числівника з іменником.
Перевірка.
 – Назвіть словникові слова, які ви використали в словосполученнях.
IV. Повідомлення теми і мети уроку 
V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
   1. Виконання вправи 266.
 – Прочитайте прислів’я та загадку.
 – Поясніть зміст 2 прислів’їв (на вибір). Відгадайте загадку.
 – Спишіть прислів’я та загадку, замінюючи цифри словами. Узгодьте числівники з іменниками. Підкресліть числівники.
Перевірка.
   2. Фізкультхвилинка.
   3. Виконання вправи 267.
 – Прочитайте словосполучення. Складіть текст-розповідь за малюнком і словосполученнями. Запишіть. Підкресліть словосполучення, яким позначено час.
4.     Опрацювання правила, ст.. 117 у підручнику.
5.     Виконання вправи 267 (продовження).
 – Спишіть словесні формули на означення часу. Підкресліть числівники.
6.     Фізкультхвилинка
7.     Опрацювання словникового слова сигна́л.
8.     Виконання вправи 268.
 – Розгляньте малюнки та таблицю розкладу дзвінків, де урок і перерва тривають 30 хв.
 – Складіть і запишіть речення за зразком.
   Зразок. Перший урок розпочався о дев’ятій годині, а закінчився о дев’ятій тридцять.
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
      1. Словесні формули на означення часу протягом доби (складання речень).
2. «Мікрофон»
— Розкажіть, що нового ви дізнались сьогодні про числівник.
— Написання якого слова треба запам’ятати? Що навчились робити на уроці?
VII. Домашнє завдання
Інструктаж щодо виконання домашнього завдання: Запишіть ваш розпорядок дня, використовуючи числівники.
Вправа 269; повторити словникові слова.
VІII. Оцінювання

























Немає коментарів:

Дописати коментар