Місяцелік - жовтень

   

   Жовтень – час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, місильник, весільник. А також паздерник – від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Груші, яблука зірвали,

У комору заховали.

Проситься гарбуз до хати,

Щоб під ліжком зимувати.

В лісі виросли опеньки:

Довгоногі і тоненькі.

На деревах листя жовкне,

В двері стука місяць… (жовтень).

Чарівник прийшов у ліс,

Фарби, пензлика приніс.

У діброві та садочку

Стали жовтими листочки. (Жовтень)

Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте,

То землею ходить місяць … (жовтень).

 

Народна скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)

В жовтні вітер зі сходу – холодна зима.

Грім у жовтні – на малосніжну, м’яку і коротку зиму.

Жовтень землю криє де листком, де сніжком.

Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.

Жовтень як не з дощем, то зі снігом.

Плаче жовтень холодними сльозами.

У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродить дідько.

Чим сухіший і тепліший початок жовтня, тим пізніше настане зима.

Як восени випадає ранній сніг (десь перед Покровою), то цей сніг зразу ж згине і ще після цього не буде снігу 40 днів.

Як жовтень студений, то і зима не буде тепла.

Який жовтень, такий березень.

Якщо вдень випав перший сніг – він швидко розтане, а вночі – лежатиме довше.

Якщо до середини жовтня листя з беріз не осипалося – сніг ляже пізно.

Якщо листя з дуба і беріз опаде чисто – легкий рік, нечисто – на сувору зиму.

Якщо молодик з’являється у дощовий день жовтня, то дощовим буде весь наступний місяць.

Якщо у жовтні дерева в листі – буде пізня зима. 

       ЖОВТЕНЬ
Стоять осики на узліссі, 
Тремтливі, голі та сумні, 
Бо на зволоженій землі 
Поволі тліє їхнє листя. 
З туману скирта жовтобока 
У небо нишком погляда, 
І на чоло її сіда 
Сонлива хмара сіроока. 
А в лісі в їжаків на спинах 
Під цокіт білочок рудих 
Останні запашні гриби 
Пливуть у шелесті осіннім. А.Костецький

        ЖОВТЕНЬ
В жовтні жовте сонце гріє
Так, що все навкруг жовтіє.
Жовті квіти і листочки,
Жовті дині й огірочки,
Що достигли на насіння,
Бо прийшла пора осіння. Г.Черінь

       ЖОВТЕНЬ
Співає вітер-бандурист,
Луна мелодія осіння,
З дерев спадає жовтий лист,
Вкрива дерев коріння.

Пливуть лебідками хмарки,
Небес палітра синя,
Акордом хлюпають ставки,
Літає павутиння. В.Бондаренко

       ЖОВТЕНЬ
Ходить жовтень по стежині,
Розсипає жовті дні. 
Спить росинка на жоржині
Й  усміхається ві сні.

Жовта сукня на калині
І червоні китички, 
Підпалили небо синє 
Тополині свічечки.

Жовтень в росянім намисті
Розгубив свої сліди, 
В гості клени жовтолисті
Позбігались до води.

Срібна сіла павутинка
На калинові кущі, 
З вітром грається хмаринка
Й забавляються  дощі. Л.Новикова

      ЖОВТЕНЬ
Тихо осінь ходить гаєм. 
Ліс довкола аж горить. 
Ясен листя осипає, 
Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком 
Стала наче молода. 
Вітер, мовби ненароком, 
Їй косиці розпліта... Н.Приходько

       ЖОВТЕНЬ
Жовтень пензлика дістав -   
Листя все пофарбував.        
Жовтий - жовтий клен стоїть,
Явір, як в огні, горить.        
Різнобарвним килимком,
Ідуть білка з їжаком.              
В нього яблучка в торбинці
Й три грибочка ще на спинці,
А у білочки горішки          
Із ліщини та три шишки. 
Наносили вже багато -  
Ціла купа в них, малята,  
Будуть взимку ласувать. О.Коваленко