«Моя щаслива родина» (бесіда в рамках щорічнї акції "16 днів проти насилля")

Тема:   Моя щаслива родина

Мета:   Ознайомити учнів з поняттям щастя, щаслива родина. Розвивати в учнів почуття обов’язку перед родиною, старшими і молодими членами сім’ї; вміння слухати і підтримувати мир і злагоду в родині; зв’язне мовлення. Поповнити словниковий запас учнів. Виховувати повагу до родини, любов до батьків, братів і сестер.

Обладнання: малюнки по темі, мікрофон, світлини, ребус.

                                                  Хід заходу

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вправа «Мікрофон».

 ( На дошці ребус 7 Я )

 - Діти, розгадайте ребус.

 – Сім’я

- В слові сім’я ми чуємо  два слова «сім» і «я». Що це означає?

— Що означає слово сім’я?

Сім’я — група близьких родичів (чоловік, дружина, батьки, діти та інші, що живуть разом).

2. Учитель читає вірш Н. Чемериса «Що таке сім’я».

Розкажу вам, друзі, я,

Що таке моя сім’я.

Разом дружно проживаєм

І пісні про це співаєм.

Люба матінка моя,—

Як пишаюсь нею я!

В неї руки золотії,

Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий —

Він господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

Дід і бабця у пошані —

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І, як пташенят, голублять.

Є у мене ще й брати —

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»,

Знайте, це і є сім’я.

ІІІ. Повідомлення теми і мети заходу

ІV. Основна частина

1. Мозковий штурм.

— Навіщо людині сім’я?

2. Короткі розповіді дітей про їхні сім’ї за принесеними фото.

Діти називають ім’я та по батькові батьків, дідуся, бабусі, місце роботи, ким працюють.

— У кого ще живі прабабусі і прадідусі? Назвіть їх.

— Народне прислів’я говорить: «Хто не знав змалку діда, той добра не звідав».

3. Розповідь учителя.

   Мати і батько, бабуся й дідусь — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від батьків ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. Так є, так і було в Україні завжди. Слово батьків або старших у родині було законом для молодших. Вони вже змалку мали свої обов’язки, вчилися різної роботи, посильно працювали. Дівчатка переймали науку від матері та бабці — вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки, шити одяг, давати лад у хаті. Хлопчики навчалися чоловічого ремесла від батька чи діда. Наприклад, колись було заведено, що дівчинка 7—10 років могла вже вишити собі сорочку. Дітей брали з собою на сінокіс, на жнива, по гриби, по ягоди, на ярмарок, у гості. Діти у сім’ї завжди були зайняті. Старші бавили менших братиків і сестричок, змалку пасли худобу. Старші розповідали меншим багато казок, легенд про історичні події. Так, розповіді діда Івана про Коліївщину, про гайдамаків, відвідування з дідом Холодного Яру, де гайдамаки освячували ножі, дали

Т.Шевченку тему «Гайдамаків» та інших історичних творів. Дітей любили, але завжди ставилися до них вимогливо, дозволяли далеко не все, за провини часом карали. Існували певні правила поведінки для дітей. Сьогодні життя інше. Але ніхто не заперечує, що найбільше виховує дитину сім’я.

4. Читання вірша «Моя родина»

                   Раз – турботлива матуся,

                   Два – до татка пригорнуся,

                   Бабуся – три, дідусь – чотири,

                   П’ять – сестричку полічили.  

                   Ось така моя родина:

                   І привітна, і гостинна.

Вчитель: - Мати – берегиня домівки, роду

                    Батько – господар дому, захисник і годувальник.

-         Як раніше зверталися діти до батьків?

Учні: - На Ви.

Вчитель: - Чому?

Учні: - Поважали.

Вчитель: - Слово батьків було законом.

          - Яким словом можна замінити слово сім’я?

Учні: - Сім’я = родина

(На дошці плакат «Родина». Дітям треба називати членів сім’ї.)

Вчитель: - У дружній родині всі знають і поважають один одного. А ви, діти, добре знаєте свою родину?

5. Вікторина «Моя родина»  ( Метод «Мікрофон» ).

1)    Назвіть ім’я та по батькові мами, тата, бабусі, дідуся.

2)    Яку бабусину казку ви запам’ятали найкраще?

3)    Чи знаєте ви номер домашнього телефону?

4)    Яке улюблене заняття дідуся?

5)    Яка улюблена страва тата?

6)    Назвіть дату народження мами?

6. Бесіда з елементами розповіді.

Вчитель: - Діти, як ви думаєте, що таке щастя? (Відповіді дітей)

Вчитель: - Щастя – це почуття і стан повного, найвищого задоволення.

   В.Сухомлинський говорив, що щастя – це не чудесна жар-птиця, яку можна спіймати. Це реальна будова, яку треба спорудити.

   А зараз, діти, я розкажу вам легенду про те, як з’явилася щаслива і дружна сім’я.

7. Легенда 

Дуже давно жила сім’я, в якій було 100 людей, але не було між ними згоди. Втомилися вони від сварок і роздорів. І ось вирішили члени сім’ї звернутися до мудреця, щоб він навчив їх жити дружньо. Мудрець уважно вислухав прохачів і сказав: «Ніхто не навчить вас жити щасливо, ви повинні самі зрозуміти, що вам потрібно для щастя, напишіть, якою ви хочете бачити свою сім’ю». Зібралася вся велика сім’я на сімейну нараду і вирішили вони, щоб сім’я була дружньою, треба відноситись один до одного, дотримуючись цих якостей. (На дошці слова)

Розуміння                   Повага             Турбота                  Допомога

Любов                         Довіра              Дружба                  Доброта

Вчитель: - Діти, запам’ятайте цю легенду. Якщо кожен член сім’ї буде дотримуватись цих правил, то в сім’ї будуть  мир, злагода, і всі будуть щасливі.

8. Бесіда з елементами розповіді. Метод «Мікрофон»

Вчитель: - Діти, чи завжди ви розумієте і виконуєте з першого разу

 прохання батьків?

-         За що ви любите своїх батьків?

-         А як ви вважаєте, за що батьки люблять вас?

-         За що ви поважаєте своїх батьків?

-         А вони вас?

-         Довіряєте ви своїм батькам?

-         Кому довіряєте секрети?

-         Чи можуть батьки довірити вам якусь справу?

-         Як батьки турбуються про вас?

-         А ви про них?

-         У кого є молодший братик, або сестричка?

-         Чи дружите ви? Не сваритесь? Поступаєтесь один одному? Не б’єтеся?

Вчитель: - Доброта – прагнення робити щось гарне, корисне.

-         Як батьки допомагають вам?

-         А ви їм?

9. Фізкультхвилинка

Вчитель: - Щаслива родина – це найбільша цінність кожного з нас. Коли в родині спокій, любов і взаєморозуміння, ми відчуваємо себе щасливими.

10. Послухайте про це вірш «Татко і матуся»

Учень:   А у мого татка широченні плечі:

Зручно тут сидіти,

Видно вдаль малечі:

Дружні і міцнющі татко руки має.

А в матусі ручки лагідні й тепленькі

Пригортають ніжно до свого серденька.

Усмішка ласкава, очі волошкові,

Сповнені терпіння, доброти, любові.

Як візьму за руки татка і матусю,

То нічого в світі  більше не боюсь я.

Вчитель: - Сім’я – це єдине ціле. Всі повинні допомагати один одному, дбати про інших, більше часу проводити разом.

11. Читання легенди учителем.

Легенда про батьків

            Трапилося це дуже давно. На нашу землю прийшла біда: напали страшні засухи, суховії зачастили, чорний мор пробіг, що вже й жити було нічим. І захвилювалась молодь усіх племен: навіщо нам старці? Не сіють, не жнуть, не полюють, останнє мусимо відбирати від малих дітей і їм давати! Вирішили всіх до Зміїного урвища покидати, хай умирають там! Повивозили, повиносили

своїх бабусь і дідусів. Та в родинах достатку більше не стало, порядку не додалося, щастя не з’явилось…

           А ось у великій родині Добряченків старший син Мирослав так жалів свого батька, так любив його, що не зміг покинути напризволяще без допомоги. Він сховав тата в печері, і носив йому їсти-пити, доглядав його рани. Одного разу, коли син розповів, що знову недорід і хліба не зберуть навіть на насіння, старий батько порадив: «Мирославе, навчи своїх односельців встати до сходу сонця і вийти в поле, поки роса не збита, і побачать люди стежинки — то миші до своїх сховищ шляхи проклали. Пройдіть ними, і в кожному сховищі по пуду-два зерна знайдете». Так і зробили племена і не вимерли з голоду.     Мирославів батько якось сказав синові:

— Відчуваю, любий, насувається ще одна засуха, така, якої до того не було в наших краях. Порадь людям прорити канаву від ріки до Крутої балки і наповнити її водою. Так він врятував молодь свого племені, сусідські племена.

             А люди думали, що то Мирослав такий мудрий. І признався тоді юнак, що його мудрість була лише в тім, щоб урятувати батька від смерті. Захвилювалися всі, адже в кожній сім’ї були страчені діди й прадіди, мудрі старожили. І тоді принесли Мирославового батька на руках, і поклонилися йому вдячно, і зробили старшим над усіма племенами. Відтоді у племенах слов’янських народів із повагою ставилися до мудрих старців, і ні в кого не підводилася рука на своїх батьків.

— Чого вчить нас ця легенда?

«Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти»,— говорить українська мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна — перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей. Тож завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не

завдавайте їм прикрощів.

12. Розповідь учителя про пошану до батьків.

            «Шануймо наших батьків!» — так велить Біблія. Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були вирізьблені слова: «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було тобі та щоб довголітнім був ти на землі».

       Шанування батьків — один із найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Батьки вас ростять, виховують, учать добра, пестять, люблять. І як же не відплатити їм пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою?

       Кому не доводилося бачити, якою радістю спалахують старечі очі, коли онук чи онука скаже: «Дорогенька моя бабусю». А якщо вони не відчувають уваги, піклування, їм здається, що вони є тягарем, чимось зайвим, непотрібним для своїх дітей, онуків. Наші батьки — це мама і тато, а батьки наших батьків — дідусь і бабуся.

      Тільки вони нічого не пожаліють для своєї дитини, це вони у хвилину небезпеки ніколи не згадають про себе, все віддадуть для того, щоб захистити свою дитину, не зупиняться ні перед якими труднощами, щоб жилось їм краще. Їхня любов не знає кордонів страху, сумнівів, розрахунків. Вони тяжко страждають, якщо їхніх дітей спіткало лихо, і розцвітають, стають молодшими, веселішими, сильнішими, коли бачать, що їхні діти виросли порядними людьми.

      Батьки — захист і притулок для дитини. Все-все, що є в нас найкращого, все від них — рідненьких.

    Родина, родинні стосунки, виховна роль родини – усе це покладено в основу багатьох наших українських прислів’їв про родину.

13. Робота з прислів’ями.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

     Яке дерево, такі в нього й квіточки, які батьки, такі й діточки.

Який кущ, така й калина; яка мати, така й дитина.

Яка сім’я, такий і я.

Який дуб, такий тин; який батько, такий син.

Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

     На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.

Добре й батькам, як дитина в славі.

1)    При сонці тепло, при матері …(добре)

2)    Мати однією рукою б’є, а другою…(гладить)

3)    Нащо клад, коли в сім’ї…(лад)

4)    Добре в тій родині, де усі…(єдині)

14. Проблемна ситуація

Діти, якщо б вам запропонували вибрати дуже велику кількість грошей, або щастя, спокій, здоров’я у великій родині, щоб ви вибрали?

Вчитель: - Висновок, «Усе купиш, лиш маму і тата ніколи»

V. Заключна частина. Підбиття підсумків

1. Гра «Доскажи словечко»

1)    Матуся і тато для мене є ….

2)    Я довіряю свої таємниці ….

3)    Я люблю бабусю за те ….

4)    Свою сім’ю я вважаю ….

5)    Рідним я хочу побажати ….

2. Вірш «Родина»

Тато, мама, брат, сестричка мила –

Це і є мої рідні, моя родина.

Вранці, ввечері, щодня,

Благаю бога я,

Щоб в щасті прожила

Родина моя.

-   Що таке щастя?

-   Яку сім’ю можна назвати щасливою?

Вчитель: - Бажаю всім щастя, здоров’я, злагоди у родинах!

Сподіваюсь, що і в нашій шкільній родині теж завжди пануватиме щирість і взаєморозуміння.

3. Повторимо девіз нашого класу (діти тримаються за руки)

Ми всі одна сім’я,

Неповторні – ти і я,

Будемо всі дружити,

В мирі і злагоді жити.