Місяцелік - вересень

   Перший місяць осені за календарем – вересень. Його назва пов’язана з рослиною – вересом. Цей вічнозелений кущ квітує з серпня і до кінця жовтня, є цінним медоносом. У давнину вересень називали: зарев (за листя жовтого кольору), ревун (за вітряну непогоду), варенець, бабине літо, руєн, вереснець, маїк, сівень, покрійний, жовтий місяць, золото цвіт, листопадник, вечір року.

Загадки

У південний край землі

Відлітають журавлі,

Знов лункий шкільний дзвінок

Нас покликав на урок.

Як цей місяць звати?

Прошу відгадати. (Вересень)

Стигнуть груші у садках,

Відлітать зібрався птах,

Просо скошено у полі,

Відчинились двері в школі. (Вересень)

Місяць верес нам приносить,

Щедру осінь в гості просить. (Вересень)

Звозить місяць цей в комору

Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив. (Вересень)

Народна скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)

Бабине літо непогідне – осінь суха.

Багато жолудів у вересні – чекай багато снігу перед Різдвом.

Вересневий час – сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, шумить, гуде, ще й згори йде!

Вересень верещить, що вже осінь.

Вересень каже: не сій жито на поспіх, бо вродить на посміх.

Вересень – красне літо проводжає, золоту осінь зустрічає.

Вересень лінивець, руки в кишені всаджає.

Вересень слухає погоду січня.

Вересень студений, але ситий.

Вересень – горіховий місяць.

Вересень пахне яблуками, а жовтень – капустою.

Вересень – пора мокро погодна і зверх всього плодородна.

Вересень – рум’янець року.

Вересневий дощ, який почався вранці, довго не йтиме.

Від вересня вогонь і в полі, і в хаті.

Грім у вересні – на теплу і тривалу осінь.

Дає травень квіти, а вересень – плоди.

Осінь ясна – зима холодна.

Посушливий вересень – пізня зима.

У вересні і листок на дереві не держиться.

У вересні ложка води робить два болота.

У вересні одна ягода і та гірка – горобина.

Чим вересень тепліший і сухіший, тим пізніше прийде зима.

Як вересніє, так і дощик сіє.

Якщо в лісі мало грибів, а багато жолудів – чекай суворої зими.

Який у вересня початок, такий буде і кінець.

Якщо вересень дощовий – травень буде посушливий.

Якщо до 10 вересня дуб не хоче «роздягатися» – зима буде люта.

Якщо на початку вересня часто буває гроза – на теплу осінь.

 

ВЕРЕСЕНЬ

Звозить Вересень в комори

Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

І вантажить гарбузи

На машини і вози…

Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби.

На чолі іскриться піт –

Сто турбот і сто робіт.

М. Сингаївський

ВЕРЕСЕНЬ
У вересня щедра рука.
—  Заходьте! — він з двору гука. 
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок, 
Солодкий зрива виноград — 
І кожен з нас вересню рад. 
Бо щедра, ой щедра рука 
У вересня-садівника.
Т. Коломієць

ВЕРЕСЕНЬ
Вересень спішить у гості 
Та веде з собою осінь. 
І везуть вони в візку 
Ось компанію яку: 
Черевань гарбуз сидить, 
Про щось з перцем гомонить, 
І пузаті капустинки, 
Наче баби у хустинках, 
Жовті дині і квасоля, 
І картопля прямо з поля,
І веселі три морквини, 
В купі суконь цибулину,
І червоний бурячок, 
Щоб варити борщичок.
О.  Коваленко

Місяцелік - серпень

   Останній місяць літа має назву, пов’язану зі жнивами. Слово «серпень» походить від знаряддя, яким у давнину жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також свідчили про жнива: копень, густар, хлібочол, живець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник. Протягом року хліброб працював на останній місяць літа. Із серпнем – вінцем року – люди пов’язували свої найсокровенніші надії, добробут і майбутнє. Хлібороби відкладали всі справи , зосереджували всі зусилля лише на жнивах, бо «один серпневий день рік годує». Зранку і до пізнього вечора селяни не мали перепочинку, адже «серпень втоми не знає – все збирає, припасає».

Загадки

Хліб у полі колоситься,

Серп дзвенить і жне пшеницю. (Серпень)

У місяці спекотнім цім

Дуже жарко нам усім,

Серп гуля по ниві,

Всі бояться зливи. (Серпень)

Народна скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)

Багато горіхів у серпні – голодний рік.

В першій половині серпня погода стала – буде зима довготривала.

Горобці літають зграйками – на суху та ясну погоду.

Грозовий серпень – на довгу й теплу осінь.

Де один грибок, там цілий візок.

За половину серпня цвіла ожина – осінь очікується теплою.

З’явився перший туман – йди по гриби.

Комарі, мухи та інші комахи надто надокучливі – на дощ і негоду.

На пасіці опівдні гостро пахне медом – на гожу днину і сьогодні, і завтра.

Не радій великому посіву, а радій гарному врожаю.

Прохолодні ранки у серпні – вісники теплої і ясної денної погоди.

Серпень сухий, жаркий – зима сніжна, морозна.

У першій половині серпня погода постійна – зима буде довга.

У серпні господар де не стане, там роботу знайде.

У серпні журавлі полетіли на південь – ранньою буде зима.

У серпні серпи гріють, а вода холодить.

У серпні спина мліє, а зерно спіє.

У серпні хліборобу три роботи: косити, орати і сіяти.

У серпні часто гримить грім – на теплу осінь.

Хмари зачепилися за гай – буде грибів урожай.

Хто шукає в серпні холоду, натерпиться взимку голоду.

Часті громи у серпні – на теплу осінь.

Чистий схід сонця – на суху погоду.

Що в серпні звезеш до комори, то взимку внесеш до хати.

Як у серпні дбаємо, так зимою маємо.

Якщо бджолина матка припиняє відкладати яйця у серпні, а не у вересні – зима буде рання і холодна.

Якщо в серпні багато павутиння – на довготривалу й гожу осінь.

Якщо в серпні з’явиться жовте листя на деревах – на ранню осінь.

Якщо ластівки в серпні висиджують другий виводок, то осінь скоро не настане.

Якщо при сході сонця парка духота – під вечір збереться дощ.

Якщо хочеш грибів назбирати, треба до схід сонця вставати.

СЕРПЕНЬ
Серп знайшла бабуся
І пшениці вжала,
Як снопи в'язати,
Дітям показала;
Щедрий місяць серпень
Серпиком назвала.
Л. Голота

СЕРПЕНЬ
Серпень, дощами умитий,
Ранки туман заснував,
Перший, росинками вкритий,
Жовтий листочок упав.

Осінь нитка тоненька
Плуталась поміж отав,
Серпень засмаглий тихенько
В даль голубу відпливав.
Л. Новикова

ХОДИТЬ СЕРПЕНЬ
Колосок до колосочка,
Мов стіна.
Золота стоїть пшениця
Наливна.
При дорозі мак червоний
Де-не-де.
Біля квітки волохатий
Джміль гуде.
Ходить серпень урожайний
По землі,
У поля веде
Комбайни-кораблі.
Л. Савчук 

СМІЄТЬСЯ СЕРПЕНЬ
Сміється серпень над полями,
То дощ, то спека – Маковій!
Гудуть комбайни за ярами,
Співа бджолиний медо-рій!
В. Березовий

СЕРПЕНЬ
Йшли з серпами в поле жниці 
У далекій давнині: 
Вже покошена пшениця, 
Треба жати ячмені.

Сонце жниць пекло нестерпно, 
Руку муляли серпи. 
Клав у копи місяць Серпень 
Потом зрошені снопи.

Гуркотять в степах комбайни,-
Наших нив не вижне серп! 
Тільки місяць урожайний 
Зветься Серпнем дотепер.
Н. Забіла

Місяцелік - липень

   Назва місяця походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик, евелей, косень, июль, сінокос.

   В нашій мові назва походить від дрібнолистової липи, цвітіння якої здебільшого збігається з початком місяця. Липа, особливо в Україні, популярна. Липами обсаджували дороги, садки, храми. Крім цвіту як лікувального засобу і джерела медозбору, дуже цінувалася деревина з липи. З неї виготовляли інструменти, ікони, статуетки, дитячі іграшки.

   В староримському календарю липень був п’ятим місяцем року. Згодом він був названий на честь першого римського імператора Юлія Цезаря, який в цей місяць народився.

Загадки

Липа запахом чарує,

Назву місяцю дарує. (Липень)

Їде літо на коні

Та й несе гарячі дні.

Зацвіли пахучі липи.

Як цей місяць зветься? (Липень)

Народна скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)

До пізньої ночі сюрчать коники (цвіркуни) – ранок буде тихим і сонячним.

Жаркий липень, то й грудень буде морозяний.

Кроти нарили високі купини – буде тепла і ясна погода.

Липень – вершина літа.

Липень з туманами – осінь з дощами.

Липень у городи з грозами ходить.

Липень казати звик: «Я – грозовик».

Липень – маківка літа, втоми не знає, все прибирає.

Липневий піт взимку гріє.

Літо з грозами – зима зі снігом і морозами.

Літній ранковий туман – на ясну погоду.

Мерехтять зорі – кілька днів буде ясно та сухо.

Нічна роса у липні не висихає – буде гроза.

Поки зерно в липні в колоску, не засиджуйся в холодку.

Розкумкалися вдень жаби – чекай дощу.

У липні день одбуває, а жара прибуває.

У липні літо маківкою повито.

У липні сонце йде на зиму, а літо – на спеку.

Хто в липні спеки боїться, той взимку немає чим погрітись.

Хто працює в липні – працює на себе.

Цвіте липа – ловиться сом.

Яка погода в липні, така буде й у січні.

Якщо в липні хмари тягнуться по небу смугами – буде дощ.

ЛИПЕНЬ
Південь. Спека. Жарко всюди.
На полях працюють люди,
А в густім зеленім гаї
Пишна липа розцвітає.
Пахне квітами навколо,
Мед збирають з липи бджоли.
Посхилялись довгі віти…
Гарно, діти, в липні жити!
О. Журлива

ЛИПЕНЬ

Смачно! Злипаються губи,

Бджілка закінчує лет.

Літечко, красне і любе,

Липень, солодкий, як мед.

Л. Голота

У ЛИПНІ

Спіють вишні — мов облипло 

Ягідьми гілля у липні. 

Липа цвіт пахучий сипле. 

Найщедріше сонце в липні.

Н. Ткаченко

ЛИПЕНЬ
Місяць липень — середина літа. 
Сяють дні промінням золотим, 
Медоносна липа вся у цвіті, 
І повітря пахне цвітом тим. 
Спіє жито на колгоспнім полі, 
Коник у траві не замовка. 
Радості тепер в дітей доволі:
Кличе їх і поле, і ріка. 
Добре сіно у лугах згрібати 
Чи носити воду косарям. 
Праці є приємної багато 
Загорілим молодим рукам.
В. Ткаченко

ЛИПЕНЬ
Літо гріє купіль в річці:
—  Хто купатись? Гей, сюди! — 
Дибуляють по травичці 
Гусенята до води.
А за ними по стежині, 
Де кульбаби ронять пух, 
Йде в легенькій одежині 
Місяць липень, мов пастух. 
Він здаля гукає літу, 
Ще й маха брилем своїм:
—  Годі, чуєш, воду гріти! 
Куштувати мед ходім! 
Квітнуть липи у долині, 
Бджоли там, аж цвіт бринить. 
Був на пасіці я нині — 
Обіцяли пригостить.— 
Доганяє липня літо,
Щоб успіть на медозбір. 
Пахне сонцем, пахне цвітом, 
Пахне медом кожен двір.
Т. Коломієць

Місяцелік - червень

   Червень – перший літній місяць.

   Назва місяця походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється сокоживна комаха – кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. Гниль цього черв’яка вважалася зцілюючою, її навіть їли. До цього місяць звався: кресень, ґедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник), рум’янець року.

   За іншою версією, місяць називається червень, бо у цьому місяці ягоди червоніють. Ще одна версія – найкрасивіший місяць року – все цвіте, яскраве, соковите, красиве, «червоне». Звідси й назва «найкрасивішого» – «червоного» місяця – червень.

Загадки

Місяць дуже лагідний,

Весь в червоних ягідках. (Червень)

Дозрівають у лісах суниці,

Спіють у садочках полуниці.

Червоненькі жменями збираю,

Хто ж фарбує ягідки? Не знаю. (Червень)

Народна скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)

Дощ у червні буває, то у вулику прибуває.

Коли червень медовий, то рік не дуже хлібний.

Кому в червні посиденьки, той узимку голодненький.

Погода в першій половині червня мінлива – друга половина буде сухою.

Ранковий туман у червні – на гожу днину.

Трава у червні починає сохнути – на дощове літо.

У червні багато комарів – багато ягід, багато мошки – багато грибів.

У червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.

У червні на полі густо, а в коморі – пусто.

У червні люди раді літу, як бджоли цвіту.

У червні ягідка в роток, а друга – в козубок.

Хто у червні байдикує, той узимку голодує.

Червень з косою луками пройшов, а липень із серпом по хлібах пробіг.

Червень з косою, а липень з серпом.

Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.

Червень – рум’янець року.

Якщо в червні дощ почався при сході сонця – дощити буде весь день, випогодиться хіба що надвечір.

Якщо в червні зацвіла липа – на сонячне й тепле літо.

Якщо у червні рідкий дощ буває, то у вулику мед прибуває.

ЧЕРВЕНЬ
Червень – це черешні,
Стиглі, соковиті,
Це – червоні вишні,
Солодом налиті.
Л. Голота

ЧЕРВЕНЬ
Ходить літо
Білим світом
Від двора і до двора,
А за літом —
Червень слідом
Спілі ягоди збира.
І солодкі, і червоні
Обриває тут і там,
Не сороці, не вороні —
Куштувать дає шпакам.
— Ну, які вони? — питає.—
Чи сподобались, чи ні?
І збирає-вибирає
Найспіліші та смачні
У найбільший козубок
Для малят, для пташок,
Запашні та соковиті —
Щедрим сонечком налиті.
Т. Коломієць

ХОДИТЬ ЧЕРВЕНЬ
Ходить червень і гладить колосся,
Чи в ньому зерно налилося?
І дзвенять колосочки до нього:
- Дай нам сонця й дощу золотого.
М. Пригара

ЧЕРВЕНЬ
В золотій хустинці
Дорогі гостинці
Червень нам приніс,
Ягоди-суниці
В лісі у травиці
Розсипає скрізь.
І чомусь здається – 
Все навкруг сміється:
Луки, гай, ріка.
Ловимо в долоні
Промінці червоні – 
Ой, теплінь яка!
М. Познанська