Місяцелік - серпень

   Останній місяць літа має назву, пов’язану зі жнивами. Слово «серпень» походить від знаряддя, яким у давнину жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також свідчили про жнива: копень, густар, хлібочол, живець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник. Протягом року хліброб працював на останній місяць літа. Із серпнем – вінцем року – люди пов’язували свої найсокровенніші надії, добробут і майбутнє. Хлібороби відкладали всі справи , зосереджували всі зусилля лише на жнивах, бо «один серпневий день рік годує». Зранку і до пізнього вечора селяни не мали перепочинку, адже «серпень втоми не знає – все збирає, припасає».

Загадки

Хліб у полі колоситься,

Серп дзвенить і жне пшеницю. (Серпень)

У місяці спекотнім цім

Дуже жарко нам усім,

Серп гуля по ниві,

Всі бояться зливи. (Серпень)

Народна скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)

Багато горіхів у серпні – голодний рік.

В першій половині серпня погода стала – буде зима довготривала.

Горобці літають зграйками – на суху та ясну погоду.

Грозовий серпень – на довгу й теплу осінь.

Де один грибок, там цілий візок.

За половину серпня цвіла ожина – осінь очікується теплою.

З’явився перший туман – йди по гриби.

Комарі, мухи та інші комахи надто надокучливі – на дощ і негоду.

На пасіці опівдні гостро пахне медом – на гожу днину і сьогодні, і завтра.

Не радій великому посіву, а радій гарному врожаю.

Прохолодні ранки у серпні – вісники теплої і ясної денної погоди.

Серпень сухий, жаркий – зима сніжна, морозна.

У першій половині серпня погода постійна – зима буде довга.

У серпні господар де не стане, там роботу знайде.

У серпні журавлі полетіли на південь – ранньою буде зима.

У серпні серпи гріють, а вода холодить.

У серпні спина мліє, а зерно спіє.

У серпні хліборобу три роботи: косити, орати і сіяти.

У серпні часто гримить грім – на теплу осінь.

Хмари зачепилися за гай – буде грибів урожай.

Хто шукає в серпні холоду, натерпиться взимку голоду.

Часті громи у серпні – на теплу осінь.

Чистий схід сонця – на суху погоду.

Що в серпні звезеш до комори, то взимку внесеш до хати.

Як у серпні дбаємо, так зимою маємо.

Якщо бджолина матка припиняє відкладати яйця у серпні, а не у вересні – зима буде рання і холодна.

Якщо в серпні багато павутиння – на довготривалу й гожу осінь.

Якщо в серпні з’явиться жовте листя на деревах – на ранню осінь.

Якщо ластівки в серпні висиджують другий виводок, то осінь скоро не настане.

Якщо при сході сонця парка духота – під вечір збереться дощ.

Якщо хочеш грибів назбирати, треба до схід сонця вставати.

СЕРПЕНЬ
Серп знайшла бабуся
І пшениці вжала,
Як снопи в'язати,
Дітям показала;
Щедрий місяць серпень
Серпиком назвала.
Л. Голота

СЕРПЕНЬ
Серпень, дощами умитий,
Ранки туман заснував,
Перший, росинками вкритий,
Жовтий листочок упав.

Осінь нитка тоненька
Плуталась поміж отав,
Серпень засмаглий тихенько
В даль голубу відпливав.
Л. Новикова

ХОДИТЬ СЕРПЕНЬ
Колосок до колосочка,
Мов стіна.
Золота стоїть пшениця
Наливна.
При дорозі мак червоний
Де-не-де.
Біля квітки волохатий
Джміль гуде.
Ходить серпень урожайний
По землі,
У поля веде
Комбайни-кораблі.
Л. Савчук 

СМІЄТЬСЯ СЕРПЕНЬ
Сміється серпень над полями,
То дощ, то спека – Маковій!
Гудуть комбайни за ярами,
Співа бджолиний медо-рій!
В. Березовий

СЕРПЕНЬ
Йшли з серпами в поле жниці 
У далекій давнині: 
Вже покошена пшениця, 
Треба жати ячмені.

Сонце жниць пекло нестерпно, 
Руку муляли серпи. 
Клав у копи місяць Серпень 
Потом зрошені снопи.

Гуркотять в степах комбайни,-
Наших нив не вижне серп! 
Тільки місяць урожайний 
Зветься Серпнем дотепер.
Н. Забіла