Назва місяця походить від слова липець
(липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його
іноді називали білець (час, коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик,
евелей, косень, июль, сінокос.
В нашій мові назва походить від дрібнолистової
липи, цвітіння якої здебільшого збігається з початком місяця. Липа, особливо в
Україні, популярна. Липами обсаджували дороги, садки, храми. Крім цвіту як
лікувального засобу і джерела медозбору, дуже цінувалася деревина з липи. З неї
виготовляли інструменти, ікони, статуетки, дитячі іграшки.
В староримському
календарю липень був п’ятим місяцем року. Згодом він був названий на честь
першого римського імператора Юлія Цезаря, який в цей місяць народився.
Загадки
Липа запахом чарує,
Назву місяцю дарує. (Липень)
Їде літо на коні
Та й несе гарячі дні.
Зацвіли пахучі липи.
Як цей місяць зветься? (Липень)
Народна
скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)
До пізньої ночі
сюрчать коники (цвіркуни) – ранок буде тихим і сонячним.
Жаркий липень,
то й грудень буде морозяний.
Кроти нарили
високі купини – буде тепла і ясна погода.
Липень –
вершина літа.
Липень з
туманами – осінь з дощами.
Липень у городи
з грозами ходить.
Липень казати
звик: «Я – грозовик».
Липень –
маківка літа, втоми не знає, все прибирає.
Липневий піт
взимку гріє.
Літо з грозами
– зима зі снігом і морозами.
Літній ранковий
туман – на ясну погоду.
Мерехтять зорі
– кілька днів буде ясно та сухо.
Нічна роса у
липні не висихає – буде гроза.
Поки зерно в
липні в колоску, не засиджуйся в холодку.
Розкумкалися
вдень жаби – чекай дощу.
У липні день
одбуває, а жара прибуває.
У липні літо
маківкою повито.
У липні сонце
йде на зиму, а літо – на спеку.
Хто в липні спеки
боїться, той взимку немає чим погрітись.
Хто працює в
липні – працює на себе.
Цвіте липа –
ловиться сом.
Яка погода в
липні, така буде й у січні.
Якщо в липні
хмари тягнуться по небу смугами – буде дощ.
ЛИПЕНЬ
Південь. Спека. Жарко всюди.
На полях працюють люди,
А в густім зеленім гаї
Пишна липа розцвітає.
Пахне квітами навколо,
Мед збирають з липи бджоли.
Посхилялись довгі віти…
Гарно, діти, в липні жити!
О. Журлива
Південь. Спека. Жарко всюди.
На полях працюють люди,
А в густім зеленім гаї
Пишна липа розцвітає.
Пахне квітами навколо,
Мед збирають з липи бджоли.
Посхилялись довгі віти…
Гарно, діти, в липні жити!
О. Журлива
ЛИПЕНЬ
Смачно! Злипаються губи,
Бджілка закінчує лет.
Літечко, красне і любе,
Липень, солодкий, як мед.
Л. Голота
У ЛИПНІ
Спіють вишні — мов облипло
Ягідьми гілля у липні.
Липа цвіт пахучий сипле.
Найщедріше сонце в липні.
Н. Ткаченко
ЛИПЕНЬ
Місяць липень — середина літа.
Сяють дні промінням золотим,
Медоносна липа вся у цвіті,
І повітря пахне цвітом тим.
Спіє жито на колгоспнім полі,
Коник у траві не замовка.
Радості тепер в дітей доволі:
Кличе їх і поле, і ріка.
Добре сіно у лугах згрібати
Чи носити воду косарям.
Праці є приємної багато
Загорілим молодим рукам.
В. Ткаченко
ЛИПЕНЬ
Літо гріє купіль в річці:
— Хто купатись? Гей, сюди! —
Дибуляють по травичці
Гусенята до води.
А за ними по стежині,
Де кульбаби ронять пух,
Йде в легенькій одежині
Місяць липень, мов пастух.
Він здаля гукає літу,
Ще й маха брилем своїм:
— Годі, чуєш, воду гріти!
Куштувати мед ходім!
Квітнуть липи у долині,
Бджоли там, аж цвіт бринить.
Був на пасіці я нині —
Обіцяли пригостить.—
Доганяє липня літо,
Щоб успіть на медозбір.
Пахне сонцем, пахне цвітом,
Пахне медом кожен двір.
Т. Коломієць
Літо гріє купіль в річці:
— Хто купатись? Гей, сюди! —
Дибуляють по травичці
Гусенята до води.
А за ними по стежині,
Де кульбаби ронять пух,
Йде в легенькій одежині
Місяць липень, мов пастух.
Він здаля гукає літу,
Ще й маха брилем своїм:
— Годі, чуєш, воду гріти!
Куштувати мед ходім!
Квітнуть липи у долині,
Бджоли там, аж цвіт бринить.
Був на пасіці я нині —
Обіцяли пригостить.—
Доганяє липня літо,
Щоб успіть на медозбір.
Пахне сонцем, пахне цвітом,
Пахне медом кожен двір.
Т. Коломієць
Немає коментарів:
Дописати коментар