Тихий
океан
Тихий океан не випадково іменується Великим, у
ньому зосереджено більше половини об'єму води Світового океану. Це -
перший по величині, найбільший за площею і глибинами океан на земній кулі. Його
площа - 178,62 млн. км2, що на декілька мільйонів квадратних
кілометрів більше площі земної суші і більш ніж в два рази перевищує площу
Атлантичного океану. Розташований між материками Євразією і Австралією на
Заході, Північною і Південною Америкою на Сході, Антарктидою на Півдні.
Максимальна глибина – 11022 м (Маріанський
жолоб). Кількість морів – 25. Найбільші моря – Філіппінське, Коралове,
Тасманове, Південно-Китайське, Берингове. Найбільша затока – Аляска. Найбільші
острови та групи островів – Зондські, Нова Гвінея, Нова Зеландія, Японські.
Найпотужніші течії – Північна і Південна пасатні, Куросіо, Східно-Австралійська
(теплі); Західних Вітрів, Перуанська, Каліфорнійська (холодні).
Тихий
океан займає 1/3 усієї земної поверхні і 1/2 площі Світового океану. Майже
посередині його розділяє екватор, через його акваторію проходить 180 меридіан.
На півночі через Берингову протоку океан
сполучається з Північним Льодовитим океаном. У південній частині умовні межі
між трьома океанами – Тихим та Індійським, Тихим та Атлантичним – проводяться
по меридіанах від крайньої південної материкової або острівної точки до
антарктичних берегів.
Найбільше островів різних за своїм походженням
зосереджено у західній частині океану.
Початок освоєння європейцями Тихого океану
поклав Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519-1521 рр. навколосвітню
подорож. Багато відомостей про природу океану було зібрано під час плавань А.
Тасмана,
В. Беринга та Дж. Кука.
З
початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчалися фізичні властивості океанічних вод
та проводились глибоководні дослідження океану. Особливо важливі результати
мали експедиції англійського судна «Челленджер». Провів значні дослідження в
Тихому океані адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі
«Витязь».
Період
з кінця XIX ст. характеризується комплексними дослідженнями океану, що
проводяться з морських суден та берегових станцій. У другій половині XX ст.
цікаві і різнобічні дослідження в межах Тихого океану проводили норвежець Тур
Хейєрдал та француз Жак-Ів Кусто. На сучасному етапі вивченням природи Тихого
океану займаються спеціально створені міжнародні організації.
Тихий
океан повністю знаходиться в межах однієї літосферної плити – Тихоокеанської. У
місцях її взаємодії з іншими плитами виникли сейсмічноактивні зони, що
утворюють Тихоокеанський сейсмічний пояс, відомий ще під назвою «Вогненне
кільце». По краях океану на межах літосферних плит знаходяться найглибші його
частини – океанічні жолоби. Однією із особливостей Тихого океану є хвилі
цунамі, породжені підводними виверженнями вулканів і землетрусами.
Рельєф дна Тихого океану досить складний.
Шельф добре простежується біля берегів Азії та Австралії. На дні океану
знаходяться великі улоговини, розділені океанічними підняттями. Найбільшими
підняттями є Східнотихоокеанське та Південнотихоокеанське, які входять у
світову систему серединно-океанічних хребтів. На ложі океану знайдені найбільші
поклади залізо-марганцевих конкрецій.
Кліматичні умови над територією Тихою океану
зумовлені його розміщенням в усіх кліматичних поясах, крім полярних. Найбільше
опадів буває поблизу екватора – до 2000 мм. Внаслідок того, що Тихий океан
захищений суходолом від впливу Північного Льодовитого океану, його північна
частина тепліша від південної.
У
центральній частині океану панують пасати. В західній – мусонна циркуляція, яка
відома своїми руйнівними тропічними ураганами – тайфунами. У помірних широтах
переважає західне перенесення повітряних мас. На півночі і на півдні часто
бувають шторми.
На
півночі Тихого океану майже немає плаваючого льоду, оскільки вузька Берингова
протока обмежує зв'язок з Північним Льодовитим океаном, де він утворюється.
Лише Охотське та Берингове моря взимку вкриваються льодом.
Течії
у Тихому океані відповідають загальній схемі їх утворення у Світовому океані. У
зв'язку з тим, що океан дуже витягнутий із заходу на схід, у ньому переважають
значні широтні рухи води. Найбільшими теплими течіями є Північна та Південна
Пасатна, Міжпасатна протитечія, Куросіо, Північна-Тихоокеанська. Серед холодних
течій вирізняються Течія Західних Вітрів, Каліфорнійська та Перуанська.
Органічний світ Тихого океану характеризується
надзвичайним багатством і різноманіттям видового складу. Лише в його
поверхневому шарі виявлено понад тисячу видів мікроорганізмів, що входять до
складу планктону. Одним з найбагатших за видовим складом організмів є
розташоване у помірному поясі Японське море.
Виділяються багатством форм життя коралові
рифи тропічних і екваторіальних широт. Найбільшою кораловою будівлею є Великий
Бар'єрний риф біля східного узбережжя Австралії, де живуть тропічні види риб, морських
їжаків, морських зірок, кальмарів, восьминогів.
Багато
видів риб і тварин мають промислове значення. Так, у північній частині океану
поширені лососеві риби – лосось, кета, горбуша.
У центральній частині багато тунця і
оселедця. Біля західного узбережжя – анчоусів.
Тихоокеанське узбережжя Південної Америки
подекуди вкрите численними колоніями птахів (бакланів, пеліканів, пінгвінів).
В
океані водяться також ссавці: кити, дельфіни, морські котики, морські бобри
(трапляються лише в Тихому океані).
Ще однією особливістю Тихого океану є
наявність тварин-гігантів. Наприклад, молюск тридакна, камчатський краб, китова
акула, синій кит.
На Тихий океан припадає половина світового
вилову риби. Крім риби, промислове значення мають молюски, краби, креветки. У
країнах Східної Азії у штучних умовах вирощують різні види водоростей та
молюсків.
В
окремих частинах шельфу (біля США, Австралії) видобувають нафту, кам'яне
вугілля, металеві руди. Через Тихий океан проходять важливі морські шляхи. Вони
є найдавнішими на Землі.
До
берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких проживає майже
1/2 населення Землі.
Надмірна господарська діяльність людини
призвела до знищення та значного скорочення чисельності багатьох цінних тварин,
особливо китів та морських котиків. Нині полювання на них істотно обмежене. З
кожним роком зростає забруднення океанічних вод нафтою і нафтопродуктами, що
надходять з материків.
Немає коментарів:
Дописати коментар