Квітень носить
свою назву з ХVІ
століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні
назви : краснець, лукавець, цвітень, водолій, красень, снігогін, лелечник,
парильник, дзюрчальник та латинська назва апріль, на честь богині Афродіти (Apru).
Вже пташки повернулися в наш край,
Про весну співає поле та гай.
Ніжаться на сонці трави, квіти –
Вже настав ласкавий місяць … (квітень).
Під погожим тихим небом,
Під дзвінкий пташиний щебет
З оберемком ніжних квітів
По землі блукає … (квітень).
Народна скарбничка (прикмети, прислів’я,
приказки)
Грім на початку квітня – на тепле літо.
Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
Дощ у квітневу днину до душі селянину.
Зазеленів березовий гай – треба поспішати садити дерева.
Квітень з водою – травень з травою.
Квітень з водою, жовтень з їдою.
Квітневий день рік годує.
Мокрий квітень, сухий май – для картоплі буде рай.
Не ламай піч – ще надворі квітнева ніч.
Роботи квітневої на май не відкладай – будеш мати
коровай.
Розпустився дуб – час сіяти горох.
Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.
Сухий квітень – голодний рік.
Туман стелиться по воді на ясну погоду, піднімається
вгору – на негоду.
У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.
У квітні вітер з південного заходу – чекай тривалої негоди.
У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає.
У квітні ясні ночі закінчуються приморозками.
У перших числах квітня гроза – на тепле літо.
Цвітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи
весни.
Черемха зацвітає перед останніми весняними заморозками.
Якщо дуб раніше од ясеня розпустився – на сухе літо.
Як терен квітнем побіліє, тоді селянин ячмінь сіє.
Якщо квітневий дощ починається з великих краплин, то
ненадовго.
Якщо кожух став гнучким і м’яким – чекай тепла й опадів.
КВІТЕНЬ
Недарма це
місяць квітень, –
Вся уквітчана
земля.
Вкрились першим
первоцвітом
Луки, гори і
поля,
Хоч кульбабки
не в «фаворі»,
Де не ступиш –
їх знайдеш,
Та коли їх «ціле
море»,
То очей не
відведеш,
Навіть грицики
тоненькі, –
Їх травою не
назвеш, –
А у квітні
молоденькі
І вони вже
квіти теж. Н. Куфко
КВІТУЧА ВЕСНА
У квітні квітує квітуча Весна,
Квіти виповнюють весну
До дна.
У квітні квітують нарциси,
Тюльпани,
У квітні цвітуть всякі квіти
Весняні.
У квітні квітують і Місяць,
І зорі,
Квітень вкрив цвітом поля
Неозорі,
Квітень всю землю
Зачарував...
Квітень скінчився - і травень
Настав! М. Трохим
КВІТЕНЬ
Місяць квітень йшов з базару,
Ніс дарунок для весни:
Кошик гарних,
Різнобарвних
Квітів ніжно-запашних.
Ось підходить він до лісу, -
Путь нелегка навесні. –
Кошик з квітами повісив,
Сам спочити сів на пні.
А в цей час вітрець повіяв,
Геть всі квіти розтрусив.
Місяць скрикнув: - Лиходію,
Що ж оце ти наробив!
Ой, гультяю і ледащо!
Шкоду робиш ти завжди,
Порозносив квіти кращі
У гаї, луки, сади…
Вітерець травицю топче:
- Квіти ці не пропадуть,
Не журися, любий хлопче,
Всюди хай вони цвітуть. –
І з тих пір, коли все квітне,
Журавлі в наш край пливуть,
Того хлопця люди квітнем,
Квітнем місяцем зовуть! М. Лисич
Я КВІТУЮ
- Я квітую, - каже квітень, -
Квітом луків і гаїв.
Листя зграйками на вітах
Жде-чекає солов'їв.
- Я квітую! - квітень каже, -
Весно-сестро, пам'ятай,
Що довік бажання наше -
Прикрашати рідний край. М. Сингаївський
