Вічна слава героям Крут!

   Бій під Крутами — бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. 

   Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. 

Єднання заради незалежності

                         

  День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

  
  Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави.

  
  У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак  2014 року Указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено як День Соборності України.
  
  У сучасному українському національному календарі дата 22 січня  посідає одне з провідних місць і має глибокий символічний зміст: одвічної мрії українців на вільне життя в самостійній соборній незалежній державі.
  
  22 січня 1918 року Четвертим Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об'єднання) українських земель, в єдину Україну, стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу.
  
  У тексті Акту Соборності утверджувалось: «Однині на всіх землях України, розділених віками - Галичині, Буковині, Закарпатській Русі і Наддніпрянській Україні - буде одна, велика Україна. Мрії, для яких найкращі сини України жили і вмирали, стали дійсністю. Однині повіки буде одна, самостійна Українська Народна Республіка». Однак об'єднання України відбулось суто символічно.
  
  Перше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м.Хуст), на той час - автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами  відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з'їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.
  
  Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
  
  З того часу в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно.

Свята українського народу

Розклад уроків

 

               Розклад уроків на ІІ семестр 2015-2016 н.р.

4 клас

	Понеділок	Вівторок	Середа	Четвер	П’ятниця
1	літ. чит.	я у світі	літ. чит.	осн.здор.	літ. чит.
2	матем.	матем.	матем.	літ. чит.	матем.
3	укр. мова	англ. м.	укр. мова	інформат.	укр. мова
4	фізкульт.	природозн.	фізкульт.	фізкульт.	англ. м.
5	муз. мист.	образотв.м.	труд. н.	природозн

Місяцелік - січень

Мороз надворі січень

І в ніс, і у вуха пече,

Віхола сніжна гуляє,

Люди Різдво зустрічають. (Січень)

   

   Січень – студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

   Січень славиться тріскучими морозами й дошкульними завірюхами. Назва місяця походить від слова січа. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб навесні їх засіяти. Цей промисел називався січа. Ще від словосполучення «січе сніг». У народі про січень казали: року початок, зими середина. У стародавніх слов’ян цей місяць звався просинцем. Інколи бокогрієм (бо корова, стоячи у затишку, підставляла то один, то другий бік під скупе проміння сонця).

               Січень

Подивись: з початку року

На землі лежать сніги.

Скрізь, куди сягає око,

Кучугури навкруги.

Вітер снігом б’є в обличчя,

Засипає снігом дах,

І ведуть між себе січу

Хуртовини у степах.

Звір в цю січу попадеться –

Геть тікає ледь живий.

І по праву січнем зветься

Місяць перший, зимовий. Л.Горлов

Народна скарбничка (прикмети, прислів’я, приказки)

Березень у січні – бійся січня у березні.

В січні вечір зоряний – ніч морозяна.

В січні поверх криги з’являється вода – в лютому ще будуть морози.

Глибокий сніг у січні – будуть дощі влітку.

Гусак піднімає лапку, ховає голову під крило – на холод.

Коли в січні росте трава, влітку болить у ґазди голова.

Коли січень найгостріший, тоді рік найплідніший.

Мряка в січні – мокра весна.

Січень без снігу, літ без хліба.

Січень на поріг – прибавило дня на курячий скік.

Січень наступає – мороз людей обнімає.

Січень не так січе, як у вуха пече.

Січень – року початок, зимі – середина.

Січень січися, а ти до печі тулися.

Сніг сильно рипить під ногами – на мороз.

Тумани в січні – буде мокра весна.

Усе, що літо запасає, зима з’їдає.

У січневу холодну добу пам’ятай про худобу.

У січні луна йде далеко – морози міцнішатимуть.

У січні тріщать морози – восени тріщатимуть від хліба засіки.

Якщо у січні часті снігопади та завірюхи, то в липні часті дощі.

           Січень

Лід під інеєм дріма.

По землі іде зима.

Входить, пишна і велична,

В крижану господу січня.

Усміхається з-під вій:

 – Як живеш, сердитий мій?

Як снігами ти січеш?

Як морозами печеш?

Місяць січень очі мружить:

 – Я сердитий, та не дуже.

Землю пухом укриваю,

Щоб не мерзнуть урожаю.

Поробив для дітвори

Гарні ковзанки з гори.

Лиш недбальців-неслухнянців,

Хто загаявсь на гулянці,

Розстіба свого кожуха,

Виставля з-під шапки вуха, –

Тих снігами я січу!

Тих морозами печу! Т.Коломієць